ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ УЧНЯМ ПРИ ПІДГОТОВКИ ДО УЧАСТІ У ОЛІМПІАДАХ З БІОЛОГІЇ

   Учням, які готуються до участі в олімпіаді, слід усвідомити, що специфікою біології як науки єнеосяжні обсяги інформації. Їх неможливо запам’ятати, але можна логічно впорядкувати. Це впорядкування найлегше здійснювати, обравши як “точку відліку” певний методологічний підхід до завдання, що розглядається. Існує ряд таких підходів. Усі вони є, по суті, вираженням внутрішньо- та міжпредметних зв’язків у біології.   

   Так, підходами, що ураховують внутрішньопредметні зв’язки між різними біологічними дисциплінами, є наступні: 

-      структурно-функціональний, що розкриває зв’язок між будовою та функціонуванням біологічної системи; 

-      екологічний, що вимагає розкриття зв’язку між біологічною системою та середовищем її існування;  - еволюційний, що потребує

       розгляду історичних коренів формування біологічної системи.   

    До підходів, що ґрунтуються на міжпредметних зв’язках між біологією та іншими науками, належать такі: 

-      хімічний, тобто аналіз хімічних процесів, що лежать в основі життєдіяльності; 

-      фізичний, тобто розгляд життєвих процесів з точки зору застосування до них фізичних закономірностей; 

-      математичний, тобто побудова математичних моделей життєвих процесів;

-      кібернетичний, що також потребує побудови моделей, але із залученням знань теорії інформації; 

-      географічний / геологічний, що вимагає розглядати живе у нерозривному зв’язку з комплексом умов неживої природи; 

-      астрономічний, що визнає тісний зв’язок земних процесів із космічними;      

-      суспільно-історичний, що дозволяє розкрити особливості етапів історичного розвитку біологічної науки з точки зору особливостей

       етапів розвитку суспільства; 

-      філологічний, що вимагає аналізу структури та етимології наукових біологічних термінів. 

         Існує також комплексний підхід, що потребує залучення різноманітних внутрішньо- або міжпредметних зв’язків окремих розділів біології між собою та з небіологічними дисциплінами.  Слід також наголосити, що наукове вивчення біологічних об’єктів також потребує залучення знань практично з усіх природничих наук та багатьох неприродничих (гуманітарних та технічних). Отже, вчителеві потрібно організувати розгляд підібраних ним завдань з різних точок зору, навчити учнів ці точки зору співставляти і вибирати найдоцільніший підхід до завдання.   

           Розглянемо реалізацію кожного з наведених підходів при формуванні відповіді на запитання підвищеної складності на конкретному прикладі.    Відомо, що відносні розміри серця у ссавців тим більші, чим активніший спосіб життя вони ведуть. У комах розмір серця не залежить від активності.    

         Чому?  Відповідь на дане запитання потребує знання особливостей будови і функціонування кровоносної системи ссавців і комах, тобто структурно-функціонального підходу. 

• Вступ: Серце – це орган кровоносної системи, головною функцією якого є перекачування крові по кровоносній системі шляхом створення в ній різниці тисків. Переміщення крові по організму забезпечує транспорт нею поживних речовин, кисню, продуктів обміну та біологічно-активних речовин. 
•  Основна частина: При зростанні фізичної активності організму клітини м’язів потребують в першу чергу збільшення надходження кисню, що забезпечує зростання в них інтенсивності окислювальних процесів та вироблення енергії.  У ссавців кровоносна система здійснює транспорт всіх перерахованих речовин. Тому більша фізична активність спричинює підвищення навантаження на серце, отже, збільшення його потужності через збільшення  відносних розмірів.  У комах кровоносна система не бере участі у транспорті кисню (кисень доставляється по системі трахей безпосередньо до клітин тіла), тому зростання потужності серця не дасть відчутних переваг у енергетичному забезпеченні м’язів. 
•  Заключення: Таким чином, зростуть чи ні відносні розміри серця при зростанні фізичної активності тварини, пов’язане з тим, забезпечує чи ні кровоносна система даної тварини транспорт кисню по організму.