Корінь. Типи кореневих систем.Конспект уроку з біології на тему : Корінь. Типи кореневих систем.
Мета: ознайомити учнів із зовнішньою та внутрішньою будовою кореня , їх видами та типами кореневих систем ; формувати пізнавальну активність до вивчення біології; виховувати бережливе ставлення до навколишнього світу.
Матеріали та обладнання: Таблиця «Корінь і кореневі системи», коренеплоди, гербарій, підручник.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
«Ти – мені, я – тобі»
Учні використовують запитання, які склали вдома, щоб поставити їх перед своїми однокласниками. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.
ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Чи доводилося вам тримати за ручку розкриту парасолю, коли дме сильний вітер? Це зробити дуже важко. Адже парасоля виривається з рук і летить за вітром. А якщо вже дуже міцно її тримати, вона може потягти і вас за собою. Крони багатьох дерев мають вигляд парасолі. А столітній дуб має крону у десятки разів більшу за парасолю. Яка ж величезна сила потрібна, щоб міцні дерева з товстими стовбурами та усіма гілками дерев втримати на місці під час вітру чи буревію ? Звичайно, потрібна сила могутнього велетня. Таку силу мають корені дерев. Вони не лише забезпечують рослину водою і поживними речовинами, що розчинені в ній, а й тримають їх у ґрунті. Ніби на стальних канатах, що розгалужені в усі боки, рослини тримаються на своїх коренях. Корені дуже міцні. Спробуйте розірвати корінь завтовшки з олівець. Це зробити досить важко. А корені велетенських дерев товстіші у десятки разів. У кожного дерева таких коренів дуже багато, і вони ростуть углиб та вшир.
Сьогодні на уроці ми ознайомимось з загальною характеристикою кореня, тож перш за все розглянемо будову кореня.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня Пояснення. Демонстрація коренів на таблиці чи малюнку підручника.
Корінь — осьовий підземний вегетативний орган рослин з необмеженем ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин, а також вегетативне розмноження.
Корені бувають головні, додаткові та бічні.
Завдяки галуженню корені утворюють кореневу систему — стрижневу або мичкувату.
Типи кореневих систем:
А – стрижнева; Б- мичкуата;
Головний корінь; 2- Бічні корені; 3- Додаткові корені.
Стрижнева коренева система утворюється внаслідок галуження головного і бічних коренів, які відходять від головного.
Мичкувата коренева система утворюється додатковими і бічними коренями, які також галузяться; вона не має головного кореня.
Пристосовуючись до певних умов життя, корені можуть видозмінюватися. Видозміну головного кореня називають коренеплодом, а додаткових і бічних — бульбо-коренями. Демонстрація таблиці, моркви і буряка.
Зовнішня і внутрішня будова кореня:
Корінь має складну зовнішню і внутрішню будову. Верхівка кореня (конус наростання), який прокладає йому хід під землею, захищена спеціальним утвором — кореневим чохликом (ковпачком). Під ним міститься зона поділу, що має клітини, які активно діляться (твірна тканина). Над нею розташована зона активного росту, тут клітини ростуть, збільшуючи свої розміри. За цією зоною йде всмоктувальна зона. У ній відбувається всмоктування рослиною води і розчинених у ній мінеральних та органічних речовин. Саме тут розміщені кореневі волоски.
Кореневі волоски — це вирости клітин покривної тканини кореня на рівні всмоктувальної зони. Клітини цієї ділянки кореня потовщуються, відгалужуються і формуються у видовжені кореневі волоски, яких у період вегетації дуже багато. Кореневий волосок — одна клітина, яка має ядро, занурене в пристінний шар цитоплазми.
Кількість волосків значною мірою залежить від умов навколишнього середовища. Наприклад, волосків менше при високій вологості ґрунту і, навпаки, більше у рослин, які ростуть на сухих ділянках землі. Довжина волоска — кілька міліметрів. Кореневі волоски щільно прилягають до ґрунту: вони вкриті слизистою речовиною, яка зв’язує грунт навколо волоска. Вони проникають між частинками ґрунту, вбирають воду і розчинені в ній мінеральні речовини.
Кореневі волоски живуть лише 15-20 днів. Старі волоски відмирають, а нові виростають значно глибше, ближче до верхівки кореня. Якщо кореневі волоски пошкодити, рослина може засохнути і загинути. Тому під час пересаджування рослини треба обережно викопувати її з ґрунту, щедро поливши водою, щоб не пошкодити кореневих волосків.
V. Узагальнення вивченого матеріалу
Дайте відповіді на запитання:
Які кореневі системи притаманні рослинам?
У чому їхня суттєва різниця?
«Закінчити речення»
Хоч недобрий він сирий,
Та у борщику смачний,
Цей червоний круглячок
Називають... (бурячок).
Лиш один зубочок взяв,
Разом с хлібом пожував,—
Мов вогнем, язик припік,
Називається... (часник).
І печуть мене, В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)
і варять мене, і їдять мене, і хвалять мене, бо я дуже добра! (Картопля)
Який корінь, який цвіт любить кожний в світі кіт? (Корінь валер'яни)
VI. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
VII. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику, дати відповіді на запитання після параграфа.
Мета: ознайомити учнів із зовнішньою та внутрішньою будовою кореня , їх видами та типами кореневих систем ; формувати пізнавальну активність до вивчення біології; виховувати бережливе ставлення до навколишнього світу.
Матеріали та обладнання: Таблиця «Корінь і кореневі системи», коренеплоди, гербарій, підручник.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
«Ти – мені, я – тобі»
Учні використовують запитання, які склали вдома, щоб поставити їх перед своїми однокласниками. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.
ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Чи доводилося вам тримати за ручку розкриту парасолю, коли дме сильний вітер? Це зробити дуже важко. Адже парасоля виривається з рук і летить за вітром. А якщо вже дуже міцно її тримати, вона може потягти і вас за собою. Крони багатьох дерев мають вигляд парасолі. А столітній дуб має крону у десятки разів більшу за парасолю. Яка ж величезна сила потрібна, щоб міцні дерева з товстими стовбурами та усіма гілками дерев втримати на місці під час вітру чи буревію ? Звичайно, потрібна сила могутнього велетня. Таку силу мають корені дерев. Вони не лише забезпечують рослину водою і поживними речовинами, що розчинені в ній, а й тримають їх у ґрунті. Ніби на стальних канатах, що розгалужені в усі боки, рослини тримаються на своїх коренях. Корені дуже міцні. Спробуйте розірвати корінь завтовшки з олівець. Це зробити досить важко. А корені велетенських дерев товстіші у десятки разів. У кожного дерева таких коренів дуже багато, і вони ростуть углиб та вшир.
Сьогодні на уроці ми ознайомимось з загальною характеристикою кореня, тож перш за все розглянемо будову кореня.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня Пояснення. Демонстрація коренів на таблиці чи малюнку підручника.
Корінь — осьовий підземний вегетативний орган рослин з необмеженем ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин, а також вегетативне розмноження.
Корені бувають головні, додаткові та бічні.
Завдяки галуженню корені утворюють кореневу систему — стрижневу або мичкувату.
Типи кореневих систем:
А – стрижнева; Б- мичкуата;
Головний корінь; 2- Бічні корені; 3- Додаткові корені.
Стрижнева коренева система утворюється внаслідок галуження головного і бічних коренів, які відходять від головного.
Мичкувата коренева система утворюється додатковими і бічними коренями, які також галузяться; вона не має головного кореня.
Пристосовуючись до певних умов життя, корені можуть видозмінюватися. Видозміну головного кореня називають коренеплодом, а додаткових і бічних — бульбо-коренями. Демонстрація таблиці, моркви і буряка.
Зовнішня і внутрішня будова кореня:
Корінь має складну зовнішню і внутрішню будову. Верхівка кореня (конус наростання), який прокладає йому хід під землею, захищена спеціальним утвором — кореневим чохликом (ковпачком). Під ним міститься зона поділу, що має клітини, які активно діляться (твірна тканина). Над нею розташована зона активного росту, тут клітини ростуть, збільшуючи свої розміри. За цією зоною йде всмоктувальна зона. У ній відбувається всмоктування рослиною води і розчинених у ній мінеральних та органічних речовин. Саме тут розміщені кореневі волоски.
Кореневі волоски — це вирости клітин покривної тканини кореня на рівні всмоктувальної зони. Клітини цієї ділянки кореня потовщуються, відгалужуються і формуються у видовжені кореневі волоски, яких у період вегетації дуже багато. Кореневий волосок — одна клітина, яка має ядро, занурене в пристінний шар цитоплазми.
Кількість волосків значною мірою залежить від умов навколишнього середовища. Наприклад, волосків менше при високій вологості ґрунту і, навпаки, більше у рослин, які ростуть на сухих ділянках землі. Довжина волоска — кілька міліметрів. Кореневі волоски щільно прилягають до ґрунту: вони вкриті слизистою речовиною, яка зв’язує грунт навколо волоска. Вони проникають між частинками ґрунту, вбирають воду і розчинені в ній мінеральні речовини.
Кореневі волоски живуть лише 15-20 днів. Старі волоски відмирають, а нові виростають значно глибше, ближче до верхівки кореня. Якщо кореневі волоски пошкодити, рослина може засохнути і загинути. Тому під час пересаджування рослини треба обережно викопувати її з ґрунту, щедро поливши водою, щоб не пошкодити кореневих волосків.
V. Узагальнення вивченого матеріалу
Дайте відповіді на запитання:
Які кореневі системи притаманні рослинам?
У чому їхня суттєва різниця?
«Закінчити речення»
Хоч недобрий він сирий,
Та у борщику смачний,
Цей червоний круглячок
Називають... (бурячок).
Лиш один зубочок взяв,
Разом с хлібом пожував,—
Мов вогнем, язик припік,
Називається... (часник).
І печуть мене, В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)
і варять мене, і їдять мене, і хвалять мене, бо я дуже добра! (Картопля)
Який корінь, який цвіт любить кожний в світі кіт? (Корінь валер'яни)
VI. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
VII. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику, дати відповіді на запитання після параграфа.
Мета: ознайомити учнів із зовнішньою та внутрішньою будовою кореня , їх видами та типами кореневих систем ; формувати пізнавальну активність до вивчення біології; виховувати бережливе ставлення до навколишнього світу.
Матеріали та обладнання: Таблиця «Корінь і кореневі системи», коренеплоди, гербарій, підручник.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
«Ти – мені, я – тобі»
Учні використовують запитання, які склали вдома, щоб поставити їх перед своїми однокласниками. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.
ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Чи доводилося вам тримати за ручку розкриту парасолю, коли дме сильний вітер? Це зробити дуже важко. Адже парасоля виривається з рук і летить за вітром. А якщо вже дуже міцно її тримати, вона може потягти і вас за собою. Крони багатьох дерев мають вигляд парасолі. А столітній дуб має крону у десятки разів більшу за парасолю. Яка ж величезна сила потрібна, щоб міцні дерева з товстими стовбурами та усіма гілками дерев втримати на місці під час вітру чи буревію ? Звичайно, потрібна сила могутнього велетня. Таку силу мають корені дерев. Вони не лише забезпечують рослину водою і поживними речовинами, що розчинені в ній, а й тримають їх у ґрунті. Ніби на стальних канатах, що розгалужені в усі боки, рослини тримаються на своїх коренях. Корені дуже міцні. Спробуйте розірвати корінь завтовшки з олівець. Це зробити досить важко. А корені велетенських дерев товстіші у десятки разів. У кожного дерева таких коренів дуже багато, і вони ростуть углиб та вшир.
Сьогодні на уроці ми ознайомимось з загальною характеристикою кореня, тож перш за все розглянемо будову кореня.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня Пояснення. Демонстрація коренів на таблиці чи малюнку підручника.
Корінь — осьовий підземний вегетативний орган рослин з необмеженем ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин, а також вегетативне розмноження.
Корені бувають головні, додаткові та бічні.
Завдяки галуженню корені утворюють кореневу систему — стрижневу або мичкувату.
Типи кореневих систем:
А – стрижнева; Б- мичкуата;
Головний корінь; 2- Бічні корені; 3- Додаткові корені.
Стрижнева коренева система утворюється внаслідок галуження головного і бічних коренів, які відходять від головного.
Мичкувата коренева система утворюється додатковими і бічними коренями, які також галузяться; вона не має головного кореня.
Пристосовуючись до певних умов життя, корені можуть видозмінюватися. Видозміну головного кореня називають коренеплодом, а додаткових і бічних — бульбо-коренями. Демонстрація таблиці, моркви і буряка.
Зовнішня і внутрішня будова кореня:
Корінь має складну зовнішню і внутрішню будову. Верхівка кореня (конус наростання), який прокладає йому хід під землею, захищена спеціальним утвором — кореневим чохликом (ковпачком). Під ним міститься зона поділу, що має клітини, які активно діляться (твірна тканина). Над нею розташована зона активного росту, тут клітини ростуть, збільшуючи свої розміри. За цією зоною йде всмоктувальна зона. У ній відбувається всмоктування рослиною води і розчинених у ній мінеральних та органічних речовин. Саме тут розміщені кореневі волоски.
Кореневі волоски — це вирости клітин покривної тканини кореня на рівні всмоктувальної зони. Клітини цієї ділянки кореня потовщуються, відгалужуються і формуються у видовжені кореневі волоски, яких у період вегетації дуже багато. Кореневий волосок — одна клітина, яка має ядро, занурене в пристінний шар цитоплазми.
Кількість волосків значною мірою залежить від умов навколишнього середовища. Наприклад, волосків менше при високій вологості ґрунту і, навпаки, більше у рослин, які ростуть на сухих ділянках землі. Довжина волоска — кілька міліметрів. Кореневі волоски щільно прилягають до ґрунту: вони вкриті слизистою речовиною, яка зв’язує грунт навколо волоска. Вони проникають між частинками ґрунту, вбирають воду і розчинені в ній мінеральні речовини.
Кореневі волоски живуть лише 15-20 днів. Старі волоски відмирають, а нові виростають значно глибше, ближче до верхівки кореня. Якщо кореневі волоски пошкодити, рослина може засохнути і загинути. Тому під час пересаджування рослини треба обережно викопувати її з ґрунту, щедро поливши водою, щоб не пошкодити кореневих волосків.
V. Узагальнення вивченого матеріалу
Дайте відповіді на запитання:
Які кореневі системи притаманні рослинам?
У чому їхня суттєва різниця?
«Закінчити речення»
Хоч недобрий він сирий,
Та у борщику смачний,
Цей червоний круглячок
Називають... (бурячок).
Лиш один зубочок взяв,
Разом с хлібом пожував,—
Мов вогнем, язик припік,
Називається... (часник).
І печуть мене, В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)
і варять мене, і їдять мене, і хвалять мене, бо я дуже добра! (Картопля)
Який корінь, який цвіт любить кожний в світі кіт? (Корінь валер'яни)
VI. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
VII. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику, дати відповіді на запитання після параграфа.
Матеріали та обладнання: Таблиця «Корінь і кореневі системи», коренеплоди, гербарій, підручник.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Привітання учнів, перевірка готовності до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
«Ти – мені, я – тобі»
Учні використовують запитання, які склали вдома, щоб поставити їх перед своїми однокласниками. Учень, який отримав запитання і дав на нього відповідь, має право поставити своє запитання.
ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Чи доводилося вам тримати за ручку розкриту парасолю, коли дме сильний вітер? Це зробити дуже важко. Адже парасоля виривається з рук і летить за вітром. А якщо вже дуже міцно її тримати, вона може потягти і вас за собою. Крони багатьох дерев мають вигляд парасолі. А столітній дуб має крону у десятки разів більшу за парасолю. Яка ж величезна сила потрібна, щоб міцні дерева з товстими стовбурами та усіма гілками дерев втримати на місці під час вітру чи буревію ? Звичайно, потрібна сила могутнього велетня. Таку силу мають корені дерев. Вони не лише забезпечують рослину водою і поживними речовинами, що розчинені в ній, а й тримають їх у ґрунті. Ніби на стальних канатах, що розгалужені в усі боки, рослини тримаються на своїх коренях. Корені дуже міцні. Спробуйте розірвати корінь завтовшки з олівець. Це зробити досить важко. А корені велетенських дерев товстіші у десятки разів. У кожного дерева таких коренів дуже багато, і вони ростуть углиб та вшир.
Сьогодні на уроці ми ознайомимось з загальною характеристикою кореня, тож перш за все розглянемо будову кореня.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Корінь. Кореневі системи. Видозміни кореня Пояснення. Демонстрація коренів на таблиці чи малюнку підручника.
Корінь — осьовий підземний вегетативний орган рослин з необмеженем ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин, а також вегетативне розмноження.
Корені бувають головні, додаткові та бічні.
Завдяки галуженню корені утворюють кореневу систему — стрижневу або мичкувату.
Типи кореневих систем:
А – стрижнева; Б- мичкуата;
Головний корінь; 2- Бічні корені; 3- Додаткові корені.
Стрижнева коренева система утворюється внаслідок галуження головного і бічних коренів, які відходять від головного.
Мичкувата коренева система утворюється додатковими і бічними коренями, які також галузяться; вона не має головного кореня.
Пристосовуючись до певних умов життя, корені можуть видозмінюватися. Видозміну головного кореня називають коренеплодом, а додаткових і бічних — бульбо-коренями. Демонстрація таблиці, моркви і буряка.
Зовнішня і внутрішня будова кореня:
Корінь має складну зовнішню і внутрішню будову. Верхівка кореня (конус наростання), який прокладає йому хід під землею, захищена спеціальним утвором — кореневим чохликом (ковпачком). Під ним міститься зона поділу, що має клітини, які активно діляться (твірна тканина). Над нею розташована зона активного росту, тут клітини ростуть, збільшуючи свої розміри. За цією зоною йде всмоктувальна зона. У ній відбувається всмоктування рослиною води і розчинених у ній мінеральних та органічних речовин. Саме тут розміщені кореневі волоски.
Кореневі волоски — це вирости клітин покривної тканини кореня на рівні всмоктувальної зони. Клітини цієї ділянки кореня потовщуються, відгалужуються і формуються у видовжені кореневі волоски, яких у період вегетації дуже багато. Кореневий волосок — одна клітина, яка має ядро, занурене в пристінний шар цитоплазми.
Кількість волосків значною мірою залежить від умов навколишнього середовища. Наприклад, волосків менше при високій вологості ґрунту і, навпаки, більше у рослин, які ростуть на сухих ділянках землі. Довжина волоска — кілька міліметрів. Кореневі волоски щільно прилягають до ґрунту: вони вкриті слизистою речовиною, яка зв’язує грунт навколо волоска. Вони проникають між частинками ґрунту, вбирають воду і розчинені в ній мінеральні речовини.
Кореневі волоски живуть лише 15-20 днів. Старі волоски відмирають, а нові виростають значно глибше, ближче до верхівки кореня. Якщо кореневі волоски пошкодити, рослина може засохнути і загинути. Тому під час пересаджування рослини треба обережно викопувати її з ґрунту, щедро поливши водою, щоб не пошкодити кореневих волосків.
V. Узагальнення вивченого матеріалу
Дайте відповіді на запитання:
Які кореневі системи притаманні рослинам?
У чому їхня суттєва різниця?
«Закінчити речення»
Хоч недобрий він сирий,
Та у борщику смачний,
Цей червоний круглячок
Називають... (бурячок).
Лиш один зубочок взяв,
Разом с хлібом пожував,—
Мов вогнем, язик припік,
Називається... (часник).
І печуть мене, В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)
і варять мене, і їдять мене, і хвалять мене, бо я дуже добра! (Картопля)
Який корінь, який цвіт любить кожний в світі кіт? (Корінь валер'яни)
VI. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
VII. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал у підручнику, дати відповіді на запитання після параграфа.
Немає коментарів:
Дописати коментар