неділю, січня 29, 2017

Етапи роботи над проектом

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ
Етапи роботи над проектом
ГОЛОВНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ
1.     Професіоналізм учителя, знання ним особли­востей проектної методики, усвідомлення широких можливостей розвитку учнів у процесі
проектної діяльності.
2.     Навчання учнів та оволодіння ними технологією проектної діяльності (уміння визначати мету, завдання, бачити предмет дослідження, визначати гіпотезу, планувати власну діяль­ність І діяльність своїх товаришів, здатність
чітко,  систематично  виконувати  сплановану роботу, що є неодмінною умовою для розвитку школярів, які беруть участь у реалізації проек­ту, досягненні його мети).
3.     Прагнення учнів брати участь у роботі над про­ектом; певний рівень володіння знаннями з біології та загальнонавчальнимн, інтелектуальни­ми вміннями.
4.     Започаткувавши спільну роботу вчителя й учнів над проектом, варто доводити її до кінця, по­етапно узгоджуючи проміжні результати дослі­дження з учителем.
5.     Наявність інформації про хід реалізації проекту.

суботу, січня 28, 2017

29 січня — 99-та річниця битви під Києвом

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

29 січня — 99-та річниця битви під Києвом — на залізничній станції села Крути. Учні 10-а класу (кл.керівник Усенко Ірина Сергіївна)відвідали захід, присвячений цій події. Тоді напад більшовицької армії на Київ стримали українські студенти і гімназисти.


Протягом концерту учні побачили аналогію між давніми подіями і трагічним для України сьогоденням — згадують героїв сходу і Небесної Сотні. Серед них — наш земляк Сергій Нігоян, який першим загинув на Майдані. На честь загиблих школярі читали вірші та співали. На волонтерських засадах до дійства долучився і відомий музичний гурт “Тарантінос”.

ТЕСТИ "РОЗМНОЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК РОСЛИН" (+ відповіді)

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ


Розмноження та розвиток рослин

115.  Під вегетативним розмноженням розуміють тип:
            а) статевого розмноження;
            б) нестатевого розмноження.
116.  Вони розвиваються з додаткових бруньок, які закладаються на корені:
            а) кореневі паростки;
            б) кореневища;
            в) бульби.
117.  Бульбу мають:
              а) тюльпан;
        б) топінамбур;
        в) валеріана.
118.  Кореневими паростками розмножуються:
              а) шипшина, акація біла, хрін;
              б) акація біла, хрін;
              в) нарцис, шипшина.
119.  Живці бувають:
              а) літні, зимові;
              б) літні, зимові, весняні;
              в) літні, весняні.
120.  Зимовими живцями вегетативне розмноження проводять у таких рослин:
              а) винограду, смородини, аґрусу (без листя);
              б) бегонії, глоксинії.
121.  Вегетативне розмноження можна провести за допомогою таких живців:
              а) листкових, стеблових та кореневих;
              б) листкових та кореневих;
              в) стеблових та кореневих.
122.  Малину, сливу, вишню, айву розмножують:
              а) кореневими живцями;
              б) листковими живцями;
              в) стебловими живцями.
123.  Для мохів та папоротей характерне розмноження за допомогою:
              а) бульб;
              б) виводкових бруньок;
              в) кореневих паростків.

Тести з ботаніки (Тема "ВСТУП. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ) - ВІРНІ ВІДПОВІДІ

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ


ВСТУП
1.Система наук про живу природу:
а) біологія;
б) екологія;
в) хімія.
2.У 1802 році учений природодослідник вперше називає науку терміном «біологія»:
а)К.Лінней;
б)Ж.Б.Ламарк;
в)Ч.Дарвін.
3. Перші відомості про живі організми почала нагромаджувати:
а)стародавня людина;
б)первісна людина;
в)сучасна людина.
4. Наука про закономірності спадковості і мінливості:
а)зоологія та ботаніка;
б)генетика;
в)біологія.
5. Живі системи характеризуються:
а)зовнішніми та  внутрішніми зв’язками ;
б) зовнішніми зв’язками ;
в) внутрішніми зв’язками;
6.Живий організм існує доти ,доки:
а) він рухається;
б) дихає киснем;
в) в нього надходить енергія та речовини з зовнішнього середовища;
7. Наука про рослини:
а) біологія;
б) ботаніка;
в) зоологія;
8. Одноклітинні живі організми дали початок багатоклітинним організмам:
а) рослинам та тваринам;
б) тваринам та грибам;
в) рослинам, тваринам та грибам;
9. Представниками царства Дробянки є:
а) бактерії та синьо-зелені водорості;
б) синьо-зелені водорості;
в) бактерії;
10.Засновником систематики вважають:
а) К.Ліннея;
б) Ж..Б.Ламарка;
в) Ч.Дарвіна.

Тести з теми "Черви" (На допомогу учням)

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ
1. З наведеного переліку вибрати тварини, які не належать до класу Стьожкові черви:
А) Бичачий ціп’як; 
Б) Печінковий сисун;-
В) Свинячий ціп’як.

2. З наведеного переліку вибрати тварини, які належать до класу Сисуни:

А) Бичачий ціп’як;
Б) Печінковий сисун;-
В) Планарія молочно-біла.

3. З наведеного переліку вибрати тварини, які належать до класу Війчасті черви 

А) Ехінокок;
Б) Котячий сисун;
В) Планарія молочно-біла.-

4. З наведеного переліку вибрати тварини, які не належать до типу Круглі черви:

А) Галова нематода; -
Б) Аскарида людська;
В) Трихінела.

5. Виберіть твердження, що характеризують представників типу Плоскі черви:

А) Багатоклітинність, двобічна симетрія, тришарова будова, порожнини тіла немає; -
Б) Дифузний тип нервової системи;
В) Багатоклітинність, променева симетрія, тришарова будова, первинна порожнина тіла.

6. Виберіть твердження, що характеризують представників типу Круглі черви:

А) тіло має веретеноподібну форму, сегментоване, шкірно-м’язовий мішок складається з трьох шарів м’язів.
Б) багатоклітинність, двобічна симетрія, двошарова будова, вторинна порожнина тіла;
В) багатоклітинність, двобічна симетрія, тришарова будова, первинна порожнина тіла, заповнена рідиною.-

Мета та завдання екогуртка

Екологія – наука про взаємини живих організмів один з одним і з навколишнім середовищем. Але в наший дійсності екологія – це не просто наука, це новий світогляд. Людина – не головна дійова особа, а особлива, розумна, але все таки тільки частина природи. Необхідно допомогти дітям усвідомити реальне положення людини, як біологічного вигляду, що існує на наший планеті нарівні з іншими, не менш значущими. Люди повинні дотримуватись законів природи і змінити своє споживче відношення до неї на визнання її самоцінності. Охороняти природу необхідно не тому, що вона «наше багатство», а тому, що вона самоцінна, людина не може існувати без природного оточення, а ось природа без людини – може. От чому потрібно формувати у дітей систематичні екологічні знання, а не зводити пізнання до біологічних і географічних термінів.
Сучасний ДНЗ є першою сходинкою збагачення дітей знаннями про природне і соціальне оточення, знайомство з загальною, цілісною картиною світу та формування науково – обґрунтованого, морального й естетичного ставлення до нього.
Екологічна освіта та виховання – одне із актуальних завдань сьогодення і шляхи його вирішення слід шукати негайно. Екологічне виховання передбачає перш за все, формування у дитини емоційного, бережливого ставлення до об’єктів природи, здатності бачити їх красу, а не детальні біологічні знання особливостей кожного виду рослин і тварин. У дошкільному навчальному закладі формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється у конкретній поведінці на емоційному рівні.
МЕТА ГУРТКОВОЇ РОБОТИ: усвідомлення дитиною нерозривної єдності світу природи і людини, розуміння причинно-наслідкових зв’язків у навколишньому світі, формування первинних понять про шляхи творення свого здоров’я, формування початку екологічного світогляду і культури.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ: При здійсненні екологічного виховання необхідно дотримувати інтегрований підхід. Він припускає взаємозв’язок дослідницької діяльності, музики, образотворчої діяльності, фізичної культури, гри, театральної діяльності, літератури, моделювання, художньої праці . Тобто здійснює екологізацію різних видів діяльності дитини.
Гармонійний розвиток особи дитини в цілому і екологічне виховання дошкільника зокрема спирається на систему знань. Ця система включає елементарні знання про біосферу, ноосферу, суть речей і явищ (жива природа – рослини, тварини, людина і нежива природа), про екологічний простір, здоров’я, життя, смерть, рух – основні початки природознавства. Особливе значення в цій системі займають знання про людину, як частини природи, як найрозумнішої істоти, від якої в значній мірі залежить її збереження.
Щоб знання перейшли в споживчо-мотиваційну сферу особистості дитини, необхідно зробити засвоєння цих знань емоційно забарвленими радістю від зустрічі з природою, відчуттям причетності, єднання з нею, емпатією, любов’ю до рідної землі, прагненням глибше пізнати природу, відчуттям відповідальності перед нею.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РОБОТИ ГУРТКА:
Виховання гуманного ставлення до природи.Формування системи екологічних знань та уявлень про природу.Розуміння самоцінності природи.Усвідомлення себе, як частини природи.Виховання шанобливого відношення до всіх, без виключення видів, незалежно від наших симпатій і антипатій.Розуміння взаємозв’язку і взаємозалежності в природі.Розвиток вміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемента довкілля, милуватися і захоплюватись ним. Підведення до розуміння неповторності і краси навколишнього світу.Навчання азам екологічної безпеки.Формування уміння раціонально використовувати природні багатства.Формування емоційно-позитивного відношення до навколишнього світу.Включення в посильну еколого – зорієнтовану діяльність.
ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ НА КІНЕЦЬ РОКУ:
Діти охоче проявляють інтерес, щире емоційне захоплення красою природи та дбайливе ставлення до її об’єктів, активно передають свої враження від спілкування з природою у художньо – мовленнєвій, образотворчій діяльності.Радіють спілкуванню з природним довкіллям, захоплюються ним у різні пори року, мають свої улюблені місця в природному довкіллі.Дотримуються правил природокористування, активно вимагають цього від однолітків та дорослих.Свідомо дотримуються правил безпечної поведінки в природі.Спілкуючись з природою, проявляють схильність до аналізу причин виникнення явищ, у встановленні взаємо залежностей між різними об’єктами природного довкілля.Виділяють в природному довкілля гарне, дивне, незвичайне, реальне, казкове, чарівне.Охоче спостерігають за рослинами, тваринами, явищами природи, милуються ними, порівнюють, радіють різним формам, кольорам, природним композиціям.

неділю, січня 22, 2017

ЯЙЦЕКЛАДНІ ССАВЦІ

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ



Яйцекладні ссавці Яйцекладні тварини (або першозвірі)  — це нечисленна група (5 видів) ссавців, що розмножуються відкладанням яєць. Назва ряду обумовлена наявністю характерних ознак у всіх тварин цієї групи. Розмір яйцекладних тварин 30-70 см. Статура щільна, кінцівки стопоходячі, пристосовані для копання чи плавання. Однопрохідні тварини мають клоаку, що утворюється за рахунок злиття кінцевих відділів кишечника та сечостатевої системи. Аналогічно клоаку мають представники земноводних, плазунів і птахів. Також всі першозвірі відкладають яйця, а дитинчат, що вилупилися, самки вигодовують молоком. Сосків немає, трубчасті молочні залози відкриваються на залозистих полях отворами і малята злизують молоко.У дорослих тварин зубів немає, температура тіла низька й нестала. Будова скелета кінцівок, черепа, системи кровообігу, органів чуттів яйцекладних і плазунів подібні. Головний мозок першозвірів влаштований досить просто. Кора головного мозку звивин не має. Першозвірі вважаються теплокровними тваринами. Але незважаючи на наявність волосяного покриву, температура тіла яйцекладних відносно низька, і може змінюватися в значних межах (від 25 до 35 градусів) в залежності від коливань температури навколишнього середовища. Ряд яйцекладних ділиться на дві родини (качкодзьоби та єхидни), що включають шість видів. Яйцекладні поширені в Австралії та островах, розташованих поблизу цього материка. Представники яйцекладних ссавців: качкодзьоби та єхидни. Єхидни (2 види) і проєхидни (3 види) є наземними риючими тваринами, які живуть в норах. Вони харчуються безхребетними тваринами, яких добувають з грунту, з-під каміння. На кінцівках єхидни є довгі кігті, щоб копати грунт. Тіло вкрите жорсткими голками (видозмінене волосся). Самка зазвичай відкладає одне яйце, яке виношує в шкірній сумці на черевному боці до його дозрівання. На відміну від єхидни, качкодзьоб веде напівводний спосіб життя. Ці тварини покриті густою жорсткою шерстю, яка практично не промокає у воді. Плавальна перетинка на кінцівках сприяє швидкому плаванню. Характерна наявність рогових чохлів на щелепах, які нагадують дзьоб гусеподібних. Звідси й пішла назва класу. Качкодзьоб харчується безхребетними тваринами, проціджуючи воду дзьобом. Гнізда качкодзьоби влаштовують в норах, де відкладають і висиджують одне-два яйця. Вважається, що єхидни — це вторинні наземні ссавці, що відокремилися від древніх водних тварин — качкодзьобів.

ЕНДОКРИННА РЕГУЛЯЦІЯ

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ






Цитозоль

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ






Гіалоплазма (або цитозоль) — рідкий вміст клітини. Більшу частину гіалоплазми займає внутрішньоклітинна рідина. Цитозоль поділяється на компартменти за допомогою різноманітних мембран. У ядерних організмів гіалоплазма розташовується під плазматичною мембраною і є частиною цитоплазми, куди окрім цитозолю належать мітохондріїпластиди й інші органели, але не їх внутрішні рідини та структури. Таким чином, цитозоль є рідким матриксом, що оточує органели. У доядерних організмів багато хімічних реакцій обміну речовин відбуваються в гіалоплазмі, і лише невелика їх частина відбувається в мембранах і периплазмі. Хоч у ядерних багато реакцій перебігають в органелах, деякі відбуваються в цитозолі.
З хімічного погляду цитозоль є складною сумішшю речовин, розчинених у рідині. Хоч і велика частина цитозолю представлена водою, його структура та властивості всередині клітин вивчені недостатньо. Концентрації йонів, як-от катіонів Калію та Натрію, відрізняються в цитозолі та внутрішньоклітинній речовині. Ця різниця концентрацій є суттєвою для таких процесів, як осморегуляціяпередача сигналу та створення потенціалу дії в збудливих клітинах, як-от ендокриннінервові та м'язові клітини. У гіалоплазмі також міститься багато макромолекул, що здатні змінювати поведінку молекул за посередництва ефекту гуртування макромолекул[en].
Хоч і раніше гіалоплазму розглядали як простий розчин молекул, він має декілька рівнім організації. Серед них — градієнти концентрацій йонів (наприклад, Кальцію), великі ферментні комплекси, що взаємодіють один із одним і здійснюють різноманітні хімічні реакції, а також білкові комплекси типу карбоксисом[en] і протеасом, які містяться в собі частину цитозолю.

Склад цитоплазми

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

Склад цитоплазми

Цитоплазма — внутрішній рідкий вміст клітини, в якому розміщуються і функціонують клітинні органоїди.
Структура
Будова
Функції
Гіалоплазма
Прозорий розчин органічних і неорганічних сполук у воді. Перебуває у станах золю та гелю. Містить 75—78 % води, 10—12 % білків, 4—6 % вуглеводів, 2—3 % ліпідів, 10 % неорганічних речовин
1.      Об’єднує всі клітини структури і забезпечує їхню взаємодію.
2.      Виконує транспорту функцію
Включення
Непостійні структури, які виникають та зникають у процесі життєдіяльності клітини. Можуть бути у твердому або рідкому стані; мають вигляд кристалів (солі), зерен (білки, полісахариди) чи краплин (жири)
Запасні речовини
3. Немембранні
Рибосоми
1       — велика субодиниця,
2       — мала субодиниця
Мають вигляд сферичних або грибоподібних гранул. Складаються з двох неоднакових за розміром частинок
Синтез білкових молекул з амінокислот
Клітинний центр (центросома) (відсутній у клітинах вищих рослин)
Складається з двох центріолей. Кожна центріоль має вигляд порожнистого циліндра, у стінку якого закладені 9 груп подовжніх мі- кротрубочок, по 3 мікротрубочки в кожній групі
1.      Участь у процесі поділу клітин,
формування веретена поділу.
2.      За участю центріолей утво
рюються мікротрубочки цитоплазми
4. Органели руху
Псевдоніжки (псевдоподії)
Перехід цитоплазми зі стану золю у стан гелю сприяє руху клітин за допомогою псевдоподій
1.      Активний рух.
2. Живлення засобом фагоцитозу
Джгутики та війки
иґ
1       — мікротрубочка,
2       — плазматична мембрана,
3       — базальне тільце
Топкі вирости цитоплазми, зовні покриті мембраною. Усередині міститься складна структура з мікро- трубочок
1.      Активний рух.
2.      Забезпення та доставка кліти
нам їжі.
3.      Можуть виконувати захисну
функцію

І етап обласного конкурсу "Учитель року-2017" в номінації "Біологія"

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

  І етап обласного конкурсу "Учитель року-2017" в номінації "Біологія" відбувся 18 січня 2017 року на базі КВНЗ ДОІППО. За рішенням журі на другий етап пройшли наступні вчителі:



 ІІ етап обласного конкурсу "Учитель року-2017" в номінації "Біологія" відбудеться 7,8,9 лютого 2017 року  на базі КВНЗ  ДОІППО та НВК №12 м.Дніпро.

БАЖАЮ ВСІМ УСПІХУ!!!!!!!!!!!!!!!


ССАВЦІ

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "НАЙПРОСТІШІ"

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ


понеділок, січня 16, 2017

Дводольнi та однодольнi

Молюски

Гуппi

Вітаємо переможця обласного етапу Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел" : ученицю 10-а класу Панову Анну,яка посiла 3 мiсце