18.06.22

Історія вивчення клітин

Регуляція функцій у багатоклітинних організмів

Епітеліальна тканина

Основні відмінності рослин, грибів та тварин

Групи крові

Цікаво знати!!!

Цікаво знати!
Флегматично жує собі жуйку і нікого не чіпає. Верблюд прекрасно переносить спеку і не виставляє високих вимог до умов проживання. Вогонь, вода і мідні труби – все йому, як то кажуть, до спини. Які таємниці він приховує? Які таланти має? Про верблюдів можна говорити нескінченно — дуже цікава тварина. Перше, що, можливо, спадає вам на думку коли мова йде про верблюда, так це його бажання плюнути в обличчя тому, хто йому не сподобається. 

Не дратуй верблюда — плюне прямо в обличчя
В основному верблюди плюються спеціально, і до речі, лише в людей. Якщо верблюда розлютити, то він в секунду витягне із шлунка якусь субстанцію, якою смачно зарядить кривдникові прямо в обличчя. Цікаво, що ціляться вони саме в фізіономію. Досвічені в цьому ділі знають — ця субстанція пахне огидно. Той, хто вже одного разу випробував на собі подібний «парфум», більше ніколи не ризикне дратувати горбатого!

Не такий вже й горбатий
У своїх горбах верблюд ховає підшкірний жир. Постава ж у верблюда рівна, тобто хребет у нього ідеально рівненький. А от горбки можуть обвиснути, якщо «кораблик пустелі» схудне. Горби будуть щільними і збитими тоді, коли верблюд ситий і здоровий. Як тільки вони починають завалюватися набік, нагадуючи вуха спанієля, значить треба терміново організувати рятувальну операцію: годувати і поїти — бажано рясно, — і не залишати верблюда одного.
В пошуках води
Повільно і неспішно тварина пересувається по піщаним барханам. Знайти серед пісочного царства хоч калюжку вологи, вкрай складно. Але верблюд звик покладатися на загострений нюх. Наявність води він розпізнає на відстані в кілька кілометрів. Але якщо нюх мовчить, то тварина стане поглядати в небо. Помітивши грозову хмару, піде слідом за нею, в надії поживитися вологою після дощу.

Регулятор температури
В пустелях, де живуть верблюди, дуже великі перепади температури. Вдень може стояти неймовірна спека, а вночі — холодрига. Але тварина має дуже важливу опцію: її організм самостійно регулює температуру. Коли холодно — наганяє її всередині організму, а коли жарко, навпаки — знижує. Якби творець не нагородив наших красенів цим лайфхаком, вижити в пустелі було б просто неможливо.

Не чіпайте мене, я втомився!
Витривалість цього звіра змушує шанобливо схилити перед ним голову. Такий кілометраж, та ще й в таких суворих умовах може пройти не кожен. Але якщо верблюд втомився і бажає відпочити, то впаде там, де його зморило. Ось щойно йшов, а тепер лежить, злегка похрапуючи. І навіть не варто намагатися його розбудити або зрушити з місця. Як тільки зрозуміє, що назбирав достатньо енергії та сил для подальшого руху, тоді і прокинеться.

Верблюди також вміють веселитись
У них також є свої улюблені розваги. Верблюди лягають на спину, і починають борсатися в піску. Іноді вони труться спиною об дерева, і мружаться від щастя, не гірше ніж котики коли дряпають ваші меблі. А ще верблюди можуть стрибати від радості. Видовище кумедне, оскільки всі чотири кінцівки при цьому розлітаються в різні боки — жодної синхронізації! Ну, верблюд!

09.06.22

Розмноження хламідомонади

Хламідомонади розмножуються безстатевим та статевим шляхом. При безстатевому розмноженні клітина втрачає джгутики, її ядро, хлоропласт і цитоплазма діляться на 4 (рідше 8) клітин — зооспор. У кожної дочірньої клітини виростає по 2 джгутики, оболонка материнської клітини руйнується і зооспори виходять у воду. У такий спосіб водорості розмножуються дуже швидко. Вже через добу дочірні клітини знов діляться.

Статевий процес — оогамнийізогамний або гетерогамний. При ізогамному статевому процесі в материнській клітині утворюються гамети. Вони подібні до зооспор, однак кількість значно більша — 32 або 64 в одній клітині. Після дозрівання гамети виходять з материнської клітини і попарно з'єднуються, утворюючи зиготу. Вона вкривається захисною оболонкою і переходить у стан спокою. Через який час зигота виходить з оболонки і ділиться мейотично з утворенням 4 гаплоїдних зооспор. За несприятливих умов клітина втрачає джгутики та переходить до нерухомого способу існування, у деяких видів цей процес супроводжується ослизненням оболонки. Такий спосіб існування може тривати досить довго.