Що ж таке пилок?

За визначенням одного словника, пилок — це сукупність клітин, що розвиваються в пиляках тичинок насінних рослин і беруть участь в їх розмноженні. Наприклад, у людей, для того, щоб народилася дитина, сперматозоїд батька має запліднити яйцеклітину матері. Подібно і в рослин: для запліднення й утворення плоду необхідно, щоб пилок з чоловічого органу квітки (тичинки) потрапив на жіночий орган (маточку).

Цікавий факт: Запліднення відбувається в результаті перехресного запилення (пилок потрапляє з іншої рослини) або в результаті самозапилення (пилок походить з тієї ж квітки). Перехресне запилення забезпечує розмаїтість спадкових ознак і підвищує життєздатність рослин.

Пилкові зерна настільки малі, що їх неможливо побачити неозброєним оком. Проте їх можна розгледіти в мікроскоп. Форма і розміри пилкових зерен унікальні для кожного виду рослин. Оскільки пилок не піддається процесу гниття, археологи, досліджуючи пилкові зерна, дізнаються, які рослини люди вирощували багато століть тому. А найголовніше, квітки «впізнають» пилок свого виду завдяки характерним особливостям пилкових зерен.

Як переноситься пилок

Пилок багатьох наземних рослин розноситься вітром, який розгойдує їхні сережки і шишки. А пилок деяких водяних рослин розносить вода. Запилення вітром — справа випадку, тому дерева та інші рослини викидають у повітря неймовірно велику кількість пилинок. Це і спричиняє хворобливий стан у людей, що страждають на сінну гарячку.

Для квітучих рослин, які ростуть не дуже густо, запилення вітром не завжди підходить. Як же тоді пилок потрапляє з однієї рослини на іншу, котра може рости за багато кілометрів? Тут на допомогу приходить ціла армія помічників: і кажани, і птахи, і комахи. І беруть вони за свою роботу зовсім недорого — працюють лише за солодку винагороду.

Усім цим створінням важко відмовитись від смачного нектару, яким щедро обдаровують їх квіти. Коли вони прилітають за порцією ласощів, на їхні тільця налипає пилок. У пошуках наступної порції ці запилювачі переносять пилок на іншу квітку.

В основному запилення здійснюється комахами, а особливо в країнах з помірним кліматом. Щоб поживитися нектаром і пилком, вони щодня облітають безліч квіток. Ентомолог Мей Беренбаум говорить: «Запилення — це, мабуть, найважливіша праця, яку виконують комахи. І хоча вона сприяє нашому здоров’ю і добробуту, ми рідко коли задумуємось про це». Завдяки перехресному запиленню фруктові дерева дають добрі врожаї. Тож, безсумнівно, переносячи пилок з квітки на квітку, комахи роблять нам велику послугу.

Приваблювання запилювачів

Квіти мусять привабити помічників і добре їх нагодувати. Як їм це вдається? Приміром, їхні голівки — чудові острівці, на яких можна перепочити на сонечку. Крім того, квітки рекламують свій товар гарним виглядом і ароматом. Багато з них подають знаки у формі кольорових цяток чи смужок. Таким чином запилювачі знають, де шукати нектар.

Кожна квітка має свої хитрощі. Деякі видають гнилісний запах, щоб привабити мух. А інші вдаються до обману. Скажімо, квітка офрісу бджолоносного виглядає, як самка бджоли. Тому справжні бджоли летять до неї, думаючи, що знайдуть собі пару. Існують також квітки, які захоплюють комах у полон і відпускають лише тоді, коли вони їх запилять. За словами Малкольма Вількінса, «у царстві рослин не знайти механізму більш тонкого, точного і продуманого, ніж запилення квіток». Все це говорить про мудрість творця, який продумав і організував цю дивовижну співпрацю між рослинами і комахами та тваринами.

1Ира Усенко