Тканини рослин

Тканини рослин є об'єктом вивчення гістології рослин. Перша класифікація тканин була розроблена Н.Грю ще у XVIII столітті.

Здебільшого рослинні тканини поділяють на шість груп.

Меристематичні (твірні).Покривні.Основні (паренхіматичні).Механічні.Провідні.Видільні.

Серед тканин рослин виділяють малодиференційовані — твірні та високодиференційовані — постійні. Твірні тканини (Меристема) забезпечують ріст, розвиток внутрішньої структури, формують постійні тканини, що становлять у рослинах системи:покривних тканин рослин, провідних тканин рослин, провітрювальних тканин іосновних тканин. До системи основних тканин відносять механічні тканини рослин, асиміляційні (Хлоренхіма),запасаючі тканини, секреторні, або видільні (Залозисті тканини рослин), тавсисні тканини. Тканини рослин вивчаєанатомія рослин, гістологія рослин.

Меристематична тканина

Меристема — твірна рослинна тканина, з якої можуть утворюватися всі інші тканини, меристематичні клітини тривалий час зберігають здатність до поділу з утворенням нових неспеціалізованих клітин.

Клітини меристеми сплющені, дрібні, щільно розташовані одна біля одної, без міжклітинників, в центрі клітин розташоване ядро, вакуолі дрібні, численні, клітинна оболонка первинна, наявні лише попередники пластид.

Меристеми класифікують за положенням їх в рослині:

Верхівкові (апікальні).Бічні (латеральні).Вставні (інтеркалярні).

Та за походженням:

первиннівторинні.

Основна тканинаРедагувати

Основні тканини (паренхіми) — тканини рослин, що складаються із живих клітин різної форми і виконують різні функції: виповняючу, асиміляційну, газообміну, запасаючу, видільну та інші. Характеризується великими міжклітинниками (особливо в аеренхімі), тонкими целюлозними оболонками. Паренхіма, по суті є недифернційованою тканиною, але існують певні модифікації, а саме: епідерміс, аеренхіма, хлоренхіма (фотосинтезуюча стовпчаста або губчаста) запасаюча.

Механічна тканинаРедагувати

Механічні тканини виконують опорні функції: надають рослині пружності та міцності, підтримують її частини в певному положенні. Складаються з живих або відмерлих клітин. Живі клітини механічної тканини мають нерівномірно потовщені стінки і розташовані під покривною тканиною і входять здебільшого до складу кори молодих пагонів( переважно дводольних рослин).

Епідерміс одношарова, безбарвна паренхіма, що покриває органи рослини і перешкоджає випаровуванню води та проникненню патогенних організмів.

Особливості:

у дводольних клітини неправильної форми, з вигинами.у однодольних правильної форми.не містить хлорофілумає продихи, що мають хлоропласти(функція транспірації та газообоміну), на нижній поверхні листка продихів більше (крім півників, у яких продихи з обох боків і елодеї, у якої продихів немає)може мати залозисті волоски на своїй поверхні або трихоми для захисту та додаткового зменшення випаровування води особливо у ксерофітів.

на поверхню епідермісу може виділятись кутин або кутикула (другими словами восковий шар)

Стовпчаста фотосинтезуюча паренхімарозташована під верхнім епідермісом листка, має багато хлоропластів.

Губчаста фотосинтезуюча паренхімавиконує в основному функцію газообміну та аерації.

Запасаюча містить лейкопласти (типпластид), де може запасатись крохмаль