ПЛАН РОБОТИ
НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ
Зміст роботи класного керівника
Вивчення учнів.
Об’єднання учнів у колектив.
Співпраця із дитячими та молодіжними організаціями.
Робота з батьками, громадськістю.
Співпраця із культурно-освітніми та позакласними установами.
Співпраця зі шкільним психологом.
Організація виховної, пізнавальної, трудової, художньо-естетичної, суспільно-гуманістичної, фізкультурно-оздоровчої, організаторської, ціннісно-орієнтованої діяльності.
Індивідуальна робота з учнями.
Зміст виховної роботи класного керівника
Виховання високої моралі у підростаючого покоління, формування в нього українського менталітету на основі відродження національних традицій.
Створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів,збереження та зміцнення їхнього здоров’я.
Духовно-моральне виховання.
Розвиток розумових і фізичних здібностей, формування високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля учнів.
Підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності.
Створення умов для вільного вибору учнями світоглядних позицій.
Гуманізація педагогічного процесу, демократизація стосунків у колективі.
Врахування інтересів дітей.
Організація роботи з батьками.
Основні функції класного керівника
Організаторські:
- планування і координація всієї виховної роботи з класом;
- надання допомоги учнівській організації класу;
- встановлення зв’язків із учнівським та педагогічним колективами, батьками, громадськістю;
- забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів;
- ведення документації у класі;
- сприяння розвитку самоврядування.
Аналітико- узагальнюючі:
- сприяння всебічному розвитку учнів на основі вивчення і врахування їхніх індивідуально- психологічних особливостей.
Координаційно- інформаційні:
- забезпечення узгодженості роботи учнівського, вчительського, батьківського колективів.
Психологічні:
- встановлення довірливих стосунків із учнями.
Стимулюючо- гальмівні:
- активізація чи гальмування учнівської діяльності залежно від її спрямованості.
Показники успішної діяльності класного керівника:
- високий рівень ефективності виховної роботи з класним колективом;
- високий рівень розвитку творчої індивідуальності класного керівника, наявності у нього авторської педагогічної технології;
- стиль взаємовідносин;
- включеність класного керівника в життя класу;
- високий рівень володіння уміннями та навичками класного керівника (уміння поставити мету, спланувати роботу, здійснити її, оцінити, проаналізувати, зробити висновки);
- активна співпраця та співтворчість із класним колективом;
- контакт із батьками та залучення їх до співпраці;
- володіння вміннями зацікавити вихованців своїм захопленнями, організувати дозвілля;
- взаємний інтерес класного керівника та учнів один до одного, повага учнів до класного керівника.
Схема аналізу виховної роботи класним керівником
1. Стисла характеристика колективу та окремих учнів:
- загальні відомості про учнів та їхні сім’ї;
- суспільна та пізнавальна активність;
- відповідальність за загальну справу;
- самодисципліна;
- уміння переборювати труднощі;
- культура поведінки в школі та поза нею;
- працьовитість;
- повага до законів, символів держави.
2. Визначення виховних завдань, які поставлені в минулому році ( аналіз причин невиконання тих чи інших з них ).
3. Аналіз змісту виховання ( які звички, знання, вміння, навички формувалися в учнів ).
4. Аналіз використовуваних методів ( власного прикладу, переконання, вимоги, стимулювання, доручення, бесіди, пояснення, ігри, змагання).
5. Аналіз використовуваних форм виховної роботи ( класних годин, зборів, екскурсій, колективних творчих справ ).
6. Аналіз умов виховання:
- санітарно- побутових;
- гігієнічних;
- естетичних;
- природних;
- соціально- культурних.
7. Аналіз засобів виховання:
- дитячого колективу ( рівень згуртованості, сформованості громадської думки, традиції, наявність лідерів, неформальних груп спілкування );
- системи суспільних відносин у школі;
- особистості вчителя;
- системи учнівського самоврядування ( визначення його ефективності ).
8. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботи:
- з учнями, схильними до девіантної поведінки;
- з обдарованими дітьми.
9. Аналіз роботи з батьками:
- взаємодія;
- проведення батьківських зборів, їхня результативність.
10. Аналіз результатів виховної роботи:
- визначення реального рівня виховання;
- визначення ступеня відповідності реальних результатів і поставлених цілей;
- характеристика динаміки змін рівня вихованості за роками навчання.
11. Додатки: карта здоров’я учнів класу, карта вихованості.
Самоаналіз діяльності вчителя під час підготовки та проведення виховного заходу
1. Оцінювання педагогічного обґрунтування виховного заходу, доцільність
цього проведення та обраної форми.
2. Визначення місця виховного заходу в системінавчально- виховної роботи класу, його зв’язку із навчальною та виховною діяльністю.
3. Оцінювання ступеня досягнення мети заходу.
4. Характеристика учасників заходу, охоплення їх активною діяльністю під час складання плану, підготовки та проведення заходу.
5. Оцінювання результативності виховного заходу, його пізнавальної та виховної цінності.
6. Оцінювання психологічного стану учнів під час підготовки й проведення заходу.
7. Визначення позитивних сторін та недоліків у проведенні заходу.
Висновки.
Структура виховного заходу
1. Формування мети.
2. Планування.
3. Проведення.
4. Аналіз.
Основні вимоги до проведення виховного заходу
1. Чітка назва заходу та розуміння педагогом його мети.
2. Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.
3.Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.
4. Визначення оптимального змісту заходу.
5. Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу на учнів на кожному етапі заходу.
6. Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп.
7. Різноманітність і творчий характер діяльності учнів.
8. Взаємозв’язок заходу з іншими формами позакласної роботи з учнями.
9. Аналіз проведення виховного заходу
І. ОРГАНІЗАЦІЯ:
- готовність учнів;
- використання наочності;
- чіткість, організованість;
- оформлення приміщення;
- раціональне використання часу.
ІІ. ЗМІСТ:
- логічність;
- актуальність теми;
- глибина висновків;
- зв’язок із життям учнів.
ІІІ. МЕТОДИКА:
- характер діалогу;
- стимулювання учнів до дискусії;
- можливість відвертого обміну думками;
- врахування вікових особливостей учнів.
ІV. ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА:
- поведінка учнів;
- педагогічний такт;
- активність, зацікавленість учнів.
V. РЕЗУЛЬТАТИ:
- вирішення конкретних завдань.
VI. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.
VII. РЕКОМЕНДАЦІЇ.
Критерії оцінки діяльності класного керівника в роботі з учнівським колективом
Інтереси до суспільного життя, знання правових норм.
Ставлення учнів до навчання, ступінь інтересу до навчальних занять, розвиток їхніх творчих здібностей.
Ставлення до трудової діяльності:
якість виконання трудових завдань;
участь у суспільно-корисній праці;
ставлення до громадської власності.
Виховання гуманізму і духовності:
взаємовідносини в класному колективі;
взаємодопомога;
дружба;
ставлення до батьків, вчителів.
Загальна етична культура і розвиток художньої творчості учнів.
Загальна фізична підготовка. Заняття спортом і туризмом, фізичною культурою.
Критерії оцінки класного керівника в індивідуальній роботі з учнями
Уміння поставити найближчі педагогічні завдання і перспективи в роботі з кожним учнем.
Створення атмосфери взаємної доброзичливості, взаємодопомоги.
Врахування і використання виховної ролі сім’ї у формуванні особистості школяра.
Вміння вести психолого-педагогічні спостереження і використовувати інформацію про особисті якості учнів.
Організація спільної діяльності, спрямованої на колективні творчі справи.
Справедливе, рівне ставлення до всіх учнів, об’єктивна оцінка вчинків дітей.
Оцінка навчальної діяльності й поведінки учнів.
Критерії оцінювання організаційно-виховної роботи з учнями, педагогічної роботи з батьками
І. Організаційно-виховна робота з учнями
Проведення виховних годин, класних зборів. Актуальність їх тематики.
Індивідуальна робота з учнями, її ефективність та результативність.
Організація учнівського колективу.
Участь учнів у проведенні виховних годин.
Фізично-оздоровча робота з учнями.
Організація екскурсій.
Ведення документації.
ІІ. Педагогічна робота з батьками
Проведення батьківських зборів.
Індивідуальна робота з батьками.
Відвідування сімей учнів.
Робота з батьківським активом.
Робота з організації психолого-педагогічної освіти батьків.
Прізвище, ім’я учня.
Домашня адреса.
Батьки (освіта, місце роботи, посада).
Структура сім’ї.
Житлові умови (кількість кімнат, наявність окремої кімнати чи куточка учня).
Матеріальна забезпеченість сім’ї.
Моральна спрямованість сім’ї (позитивна чи негативна).
Педагогічна культура батьків(врахування вікових особливостей дітей, відвідування батьківських зборів, здійснення вимог до дітей).
Трудове виконання в сім’ї.
Ставлення в сім’ї до підлітка (приділяють увагу постійно, час від часу, не приділяють уваги).
Найбільш характерні морально-психологічні умови виховання сім’ї (розумна увага і турбота, бездоглядність).
Ставлення підлітків до батьків (дуже поважає матір, батька, тільки маму, тільки батька, ставиться байдуже).
Які журнали, газети читає сім’я?
Чи є домашня бібліотека?
Улюблене зайняття дитини?
Чи є труднощі у вихованні? У чому?
З якого віку стало важко виховувати дитину?
Яку допомогу потрібно надати учню?
Діагностична картка класного керівника
П.І.Б. __________________________________________________________________
Стаж роботи як класний керівник _____________________________________________
Проблема, над якою працює ___________________________________________________
Зміст роботи класного керівника Володію Потребую допомоги
І. Вивчення соціально- педагогічних умов діяльності класного керівника
Вивчення культури поведінки учнів.
Вивчення запитів, нахилів, інтересів учнів.
Педагогічний аналіз контингенту учнів, які потребують особливої уваги.
Вивчення рівня вихованості учнів.
Педагогічна діагностика.
ІІ. Планування та розробка основних напрямів роботи
Планування роботи класного керівника.
Планування виховних заходів.
Організація учнівського самоврядування.
ІІІ. Організація роботи з класним колективом
Організація роботи із запровадження національнихтрадицій, звичаїв та обрядів, виховання повагидо рідної мови.
Розвиток творчих інтелектуальних здібностей учнів, залучення учнів до різноманітної діяльності за інтересами.
Організація морально-правового виховання.
Надання допомоги в організації роботи органам учнівського самоврядування.
Проведення заходів.
ІV. Робота з батьками
Організація та проведення батьківських зборів.
Організація педагогічного навчання батьків.
Залучення батьків до організації виховної роботи в класі.
Організація роботи батьківського комітету.
Планування роботи з батьками учнів.
Програма вивчення діяльності класного керівника
Аналізувати виховні впливи школи, сім’ї, соціального середовища.
Врахувати рівень вихованості учнів при визначені мети та завдань виховання в класі.
Свідомо відбирати форми та методи роботи у відповідності з конкретизованими цілями і завданнями.
Розробляти конкретну програму діяльності як логічної ланки виховної роботи в класі.
Передбачити результати своєї подальшої роботи, встановлювати відповідність реальних результатів із поставленими завданнями.
При плануванні виховної роботи проектувати конкретні завдання.
Включати учнів у таку систему діяльності та відносин, яка збагатить їхній позитивний досвід, розвивати найкращі якості особистості.
Враховувати реальні можливості кожного, звертати увагу на найближчі завдання щодо розвитку шкільного класу та особистості.
Враховувати свої можливості як класного керівника. Забезпечувати найбільш доцільні в даних конкретних умовах методи виховання.
Забезпечувати соціальний захист учнів.
Здійснювати постійний аналіз своєї діяльності, вихованості учнів, розвитку класу.
Класно-узагальнюючий контроль
Організація життя учнівського колективу:
розподіл і виконання доручень;
організація чергування;
виконання Правил для учнів;
характер взаємовідносин у колективі;
організація навчальної діяльності;
традиції;
діяльність учнівського колективу:
діяльність органів самоврядування;
організація колективних творчих справ;
ініціатива і самостійність дій учнів;
рівень вихованості;
Діяльність класного керівника
взаємовідносини класного керівника з учнями;
здійснення індивідуального підходу до учнів;
педагогічний стиль і такт;
стиль відносин із батьками;
СХЕМА СКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ
І.Загальні дані.
Прізвище, ім’я учня.
Вік.
Клас.
Загальний фізичній розвиток.
Стан здоров’я.
Умови життя.
ІІ.Навчальна діяльність.
Рівень успішності (однаково чи неоднаково встигає учень із різних предметів).
Рівень загального розумового розвитку (світогляд, начитаність).
Рівень розвитку мовлення (запас слів, емоційність мовлення, уміння висловитивласну думку).
Здатність до навчання:
Особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу уваги).
Рівень усвідомлення вивченого матеріалу, швидкість осмислення.
Індивідуальні властивості пам’яті (швидкість і міцністьзапам’ятовування легкість відтворювання).
Розвиток мислення (здатність розрізняти істотні та другорядні ознаки предметів та явищ, рівень засвоєння загальних та абстрактних понять).
Рівень розвитку уяви.
Старанність у навчальній роботі.
Інтерес до занять і ставлення до навчання (сприйняття заохочування чи покарання з боку вчителів і батьків, основний мотив навчальної діяльності).
Вміння вчитися (дотримання режиму дня, вміння самостійно працювати з книгою, контролювати себе, складати плани, конспекти).
ІІІ. Особливості характеру й темпераменту
Яскраво виражені позитивні й негативні риси характеру: спрямованість особистості у ставленні до людей, навчання, праці, самого себе (чуйність, доброта, колективізм, ретельність, бездушність).
Особливості темпераменту, рівень працездатності, товариськості.
Переважний настрій (веселий, сумний, пригнічений), стійкість настрою, причини зміни настрою.
КАТЕГОРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Рівень організованості класного колективу (дисциплінованість, робота учнівського самоврядування).
Рівень навчальної мотивації учнів класу (динаміка підвищення якості знань, ефективності роботи з учнями, які навчаються на початковому рівні, активність учнів у позаурочній діяльності).
Різноманітність позаурочного життя класу.
Динаміка зростання рівня вихованості учнів.
Рівень розвитку класного колективу (згуртованість, активність, ініціативність учнів, виховний вплив колективу на його членів, рівень розвитку громадської думки).
Активність співпраці класу з класним керівником.
Зв’язок із сім’єю, участь батьків у виховному процесі.
Робота з проблемними учнями, надання їм педагогічної підтримки на основі індивідуального підходу.
Захищеність та комфортність умов перебування кожного вихованця у класі, школі.
ЗОЛОТІ ПРАВИЛА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
Учитель повинен бути особистістю, привабливого для дітей.
Учитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у стосунках із нею чесний та відвертий.
Учитель повинен бути відвертим у стосунках з усіма учнями.
Учитель повинен бути веселим, жартівливим.
Учитель повинен раціонально використовувати свій час.
Учитель повинен бути доброзичливим.
Учитель повинен постійно вдосконалюватися, розширювати свій кругозір.
Гасло вчителя: “Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм учням”.
Учитель повинен реалізувати індивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати.
Класний керівник сприяє створенню учнівського колективу, у якому панують доброзичливі стосунки.
Педагог повинен приймати тільки обдумані рішення.
Учителеві слід любити й захищати дитину, поважати її почуття.
Учителеві необхідно виховувати в дітей самодисципліну.
НА ДОПОМОГУ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ
Зміст роботи класного керівника
Вивчення учнів.
Об’єднання учнів у колектив.
Співпраця із дитячими та молодіжними організаціями.
Робота з батьками, громадськістю.
Співпраця із культурно-освітніми та позакласними установами.
Співпраця зі шкільним психологом.
Організація виховної, пізнавальної, трудової, художньо-естетичної, суспільно-гуманістичної, фізкультурно-оздоровчої, організаторської, ціннісно-орієнтованої діяльності.
Індивідуальна робота з учнями.
Зміст виховної роботи класного керівника
Виховання високої моралі у підростаючого покоління, формування в нього українського менталітету на основі відродження національних традицій.
Створення необхідних умов для фізичного розвитку школярів,збереження та зміцнення їхнього здоров’я.
Духовно-моральне виховання.
Розвиток розумових і фізичних здібностей, формування високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля учнів.
Підготовка школярів до господарсько-трудової діяльності.
Створення умов для вільного вибору учнями світоглядних позицій.
Гуманізація педагогічного процесу, демократизація стосунків у колективі.
Врахування інтересів дітей.
Організація роботи з батьками.
Основні функції класного керівника
Організаторські:
- планування і координація всієї виховної роботи з класом;
- надання допомоги учнівській організації класу;
- встановлення зв’язків із учнівським та педагогічним колективами, батьками, громадськістю;
- забезпечення єдності педагогічних вимог до учнів;
- ведення документації у класі;
- сприяння розвитку самоврядування.
Аналітико- узагальнюючі:
- сприяння всебічному розвитку учнів на основі вивчення і врахування їхніх індивідуально- психологічних особливостей.
Координаційно- інформаційні:
- забезпечення узгодженості роботи учнівського, вчительського, батьківського колективів.
Психологічні:
- встановлення довірливих стосунків із учнями.
Стимулюючо- гальмівні:
- активізація чи гальмування учнівської діяльності залежно від її спрямованості.
Показники успішної діяльності класного керівника:
- високий рівень ефективності виховної роботи з класним колективом;
- високий рівень розвитку творчої індивідуальності класного керівника, наявності у нього авторської педагогічної технології;
- стиль взаємовідносин;
- включеність класного керівника в життя класу;
- високий рівень володіння уміннями та навичками класного керівника (уміння поставити мету, спланувати роботу, здійснити її, оцінити, проаналізувати, зробити висновки);
- активна співпраця та співтворчість із класним колективом;
- контакт із батьками та залучення їх до співпраці;
- володіння вміннями зацікавити вихованців своїм захопленнями, організувати дозвілля;
- взаємний інтерес класного керівника та учнів один до одного, повага учнів до класного керівника.
Схема аналізу виховної роботи класним керівником
1. Стисла характеристика колективу та окремих учнів:
- загальні відомості про учнів та їхні сім’ї;
- суспільна та пізнавальна активність;
- відповідальність за загальну справу;
- самодисципліна;
- уміння переборювати труднощі;
- культура поведінки в школі та поза нею;
- працьовитість;
- повага до законів, символів держави.
2. Визначення виховних завдань, які поставлені в минулому році ( аналіз причин невиконання тих чи інших з них ).
3. Аналіз змісту виховання ( які звички, знання, вміння, навички формувалися в учнів ).
4. Аналіз використовуваних методів ( власного прикладу, переконання, вимоги, стимулювання, доручення, бесіди, пояснення, ігри, змагання).
5. Аналіз використовуваних форм виховної роботи ( класних годин, зборів, екскурсій, колективних творчих справ ).
6. Аналіз умов виховання:
- санітарно- побутових;
- гігієнічних;
- естетичних;
- природних;
- соціально- культурних.
7. Аналіз засобів виховання:
- дитячого колективу ( рівень згуртованості, сформованості громадської думки, традиції, наявність лідерів, неформальних груп спілкування );
- системи суспільних відносин у школі;
- особистості вчителя;
- системи учнівського самоврядування ( визначення його ефективності ).
8. Аналіз результативності індивідуальної виховної роботи:
- з учнями, схильними до девіантної поведінки;
- з обдарованими дітьми.
9. Аналіз роботи з батьками:
- взаємодія;
- проведення батьківських зборів, їхня результативність.
10. Аналіз результатів виховної роботи:
- визначення реального рівня виховання;
- визначення ступеня відповідності реальних результатів і поставлених цілей;
- характеристика динаміки змін рівня вихованості за роками навчання.
11. Додатки: карта здоров’я учнів класу, карта вихованості.
Самоаналіз діяльності вчителя під час підготовки та проведення виховного заходу
1. Оцінювання педагогічного обґрунтування виховного заходу, доцільність
цього проведення та обраної форми.
2. Визначення місця виховного заходу в системінавчально- виховної роботи класу, його зв’язку із навчальною та виховною діяльністю.
3. Оцінювання ступеня досягнення мети заходу.
4. Характеристика учасників заходу, охоплення їх активною діяльністю під час складання плану, підготовки та проведення заходу.
5. Оцінювання результативності виховного заходу, його пізнавальної та виховної цінності.
6. Оцінювання психологічного стану учнів під час підготовки й проведення заходу.
7. Визначення позитивних сторін та недоліків у проведенні заходу.
Висновки.
Структура виховного заходу
1. Формування мети.
2. Планування.
3. Проведення.
4. Аналіз.
Основні вимоги до проведення виховного заходу
1. Чітка назва заходу та розуміння педагогом його мети.
2. Планування основних етапів заходу та визначення завдань кожного з них.
3.Організація підготовки заходу у відповідності до поставленої мети.
4. Визначення оптимального змісту заходу.
5. Вибір найбільш раціональних методів і прийомів виховного впливу на учнів на кожному етапі заходу.
6. Чіткість виховного заходу, оптимальний його темп.
7. Різноманітність і творчий характер діяльності учнів.
8. Взаємозв’язок заходу з іншими формами позакласної роботи з учнями.
9. Аналіз проведення виховного заходу
І. ОРГАНІЗАЦІЯ:
- готовність учнів;
- використання наочності;
- чіткість, організованість;
- оформлення приміщення;
- раціональне використання часу.
ІІ. ЗМІСТ:
- логічність;
- актуальність теми;
- глибина висновків;
- зв’язок із життям учнів.
ІІІ. МЕТОДИКА:
- характер діалогу;
- стимулювання учнів до дискусії;
- можливість відвертого обміну думками;
- врахування вікових особливостей учнів.
ІV. ПСИХОЛОГІЧНА ОБСТАНОВКА:
- поведінка учнів;
- педагогічний такт;
- активність, зацікавленість учнів.
V. РЕЗУЛЬТАТИ:
- вирішення конкретних завдань.
VI. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.
VII. РЕКОМЕНДАЦІЇ.
Критерії оцінки діяльності класного керівника в роботі з учнівським колективом
Інтереси до суспільного життя, знання правових норм.
Ставлення учнів до навчання, ступінь інтересу до навчальних занять, розвиток їхніх творчих здібностей.
Ставлення до трудової діяльності:
якість виконання трудових завдань;
участь у суспільно-корисній праці;
ставлення до громадської власності.
Виховання гуманізму і духовності:
взаємовідносини в класному колективі;
взаємодопомога;
дружба;
ставлення до батьків, вчителів.
Загальна етична культура і розвиток художньої творчості учнів.
Загальна фізична підготовка. Заняття спортом і туризмом, фізичною культурою.
Критерії оцінки класного керівника в індивідуальній роботі з учнями
Уміння поставити найближчі педагогічні завдання і перспективи в роботі з кожним учнем.
Створення атмосфери взаємної доброзичливості, взаємодопомоги.
Врахування і використання виховної ролі сім’ї у формуванні особистості школяра.
Вміння вести психолого-педагогічні спостереження і використовувати інформацію про особисті якості учнів.
Організація спільної діяльності, спрямованої на колективні творчі справи.
Справедливе, рівне ставлення до всіх учнів, об’єктивна оцінка вчинків дітей.
Оцінка навчальної діяльності й поведінки учнів.
Критерії оцінювання організаційно-виховної роботи з учнями, педагогічної роботи з батьками
І. Організаційно-виховна робота з учнями
Проведення виховних годин, класних зборів. Актуальність їх тематики.
Індивідуальна робота з учнями, її ефективність та результативність.
Організація учнівського колективу.
Участь учнів у проведенні виховних годин.
Фізично-оздоровча робота з учнями.
Організація екскурсій.
Ведення документації.
ІІ. Педагогічна робота з батьками
Проведення батьківських зборів.
Індивідуальна робота з батьками.
Відвідування сімей учнів.
Робота з батьківським активом.
Робота з організації психолого-педагогічної освіти батьків.
Прізвище, ім’я учня.
Домашня адреса.
Батьки (освіта, місце роботи, посада).
Структура сім’ї.
Житлові умови (кількість кімнат, наявність окремої кімнати чи куточка учня).
Матеріальна забезпеченість сім’ї.
Моральна спрямованість сім’ї (позитивна чи негативна).
Педагогічна культура батьків(врахування вікових особливостей дітей, відвідування батьківських зборів, здійснення вимог до дітей).
Трудове виконання в сім’ї.
Ставлення в сім’ї до підлітка (приділяють увагу постійно, час від часу, не приділяють уваги).
Найбільш характерні морально-психологічні умови виховання сім’ї (розумна увага і турбота, бездоглядність).
Ставлення підлітків до батьків (дуже поважає матір, батька, тільки маму, тільки батька, ставиться байдуже).
Які журнали, газети читає сім’я?
Чи є домашня бібліотека?
Улюблене зайняття дитини?
Чи є труднощі у вихованні? У чому?
З якого віку стало важко виховувати дитину?
Яку допомогу потрібно надати учню?
Діагностична картка класного керівника
П.І.Б. __________________________________________________________________
Стаж роботи як класний керівник _____________________________________________
Проблема, над якою працює ___________________________________________________
Зміст роботи класного керівника Володію Потребую допомоги
І. Вивчення соціально- педагогічних умов діяльності класного керівника
Вивчення культури поведінки учнів.
Вивчення запитів, нахилів, інтересів учнів.
Педагогічний аналіз контингенту учнів, які потребують особливої уваги.
Вивчення рівня вихованості учнів.
Педагогічна діагностика.
ІІ. Планування та розробка основних напрямів роботи
Планування роботи класного керівника.
Планування виховних заходів.
Організація учнівського самоврядування.
ІІІ. Організація роботи з класним колективом
Організація роботи із запровадження національнихтрадицій, звичаїв та обрядів, виховання повагидо рідної мови.
Розвиток творчих інтелектуальних здібностей учнів, залучення учнів до різноманітної діяльності за інтересами.
Організація морально-правового виховання.
Надання допомоги в організації роботи органам учнівського самоврядування.
Проведення заходів.
ІV. Робота з батьками
Організація та проведення батьківських зборів.
Організація педагогічного навчання батьків.
Залучення батьків до організації виховної роботи в класі.
Організація роботи батьківського комітету.
Планування роботи з батьками учнів.
Програма вивчення діяльності класного керівника
Аналізувати виховні впливи школи, сім’ї, соціального середовища.
Врахувати рівень вихованості учнів при визначені мети та завдань виховання в класі.
Свідомо відбирати форми та методи роботи у відповідності з конкретизованими цілями і завданнями.
Розробляти конкретну програму діяльності як логічної ланки виховної роботи в класі.
Передбачити результати своєї подальшої роботи, встановлювати відповідність реальних результатів із поставленими завданнями.
При плануванні виховної роботи проектувати конкретні завдання.
Включати учнів у таку систему діяльності та відносин, яка збагатить їхній позитивний досвід, розвивати найкращі якості особистості.
Враховувати реальні можливості кожного, звертати увагу на найближчі завдання щодо розвитку шкільного класу та особистості.
Враховувати свої можливості як класного керівника. Забезпечувати найбільш доцільні в даних конкретних умовах методи виховання.
Забезпечувати соціальний захист учнів.
Здійснювати постійний аналіз своєї діяльності, вихованості учнів, розвитку класу.
Класно-узагальнюючий контроль
Організація життя учнівського колективу:
розподіл і виконання доручень;
організація чергування;
виконання Правил для учнів;
характер взаємовідносин у колективі;
організація навчальної діяльності;
традиції;
діяльність учнівського колективу:
діяльність органів самоврядування;
організація колективних творчих справ;
ініціатива і самостійність дій учнів;
рівень вихованості;
Діяльність класного керівника
взаємовідносини класного керівника з учнями;
здійснення індивідуального підходу до учнів;
педагогічний стиль і такт;
стиль відносин із батьками;
СХЕМА СКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ
І.Загальні дані.
Прізвище, ім’я учня.
Вік.
Клас.
Загальний фізичній розвиток.
Стан здоров’я.
Умови життя.
ІІ.Навчальна діяльність.
Рівень успішності (однаково чи неоднаково встигає учень із різних предметів).
Рівень загального розумового розвитку (світогляд, начитаність).
Рівень розвитку мовлення (запас слів, емоційність мовлення, уміння висловитивласну думку).
Здатність до навчання:
Особливості уваги (ступінь розвитку довільної уваги, її зосередженість, стійкість, здатність до розподілу уваги).
Рівень усвідомлення вивченого матеріалу, швидкість осмислення.
Індивідуальні властивості пам’яті (швидкість і міцністьзапам’ятовування легкість відтворювання).
Розвиток мислення (здатність розрізняти істотні та другорядні ознаки предметів та явищ, рівень засвоєння загальних та абстрактних понять).
Рівень розвитку уяви.
Старанність у навчальній роботі.
Інтерес до занять і ставлення до навчання (сприйняття заохочування чи покарання з боку вчителів і батьків, основний мотив навчальної діяльності).
Вміння вчитися (дотримання режиму дня, вміння самостійно працювати з книгою, контролювати себе, складати плани, конспекти).
ІІІ. Особливості характеру й темпераменту
Яскраво виражені позитивні й негативні риси характеру: спрямованість особистості у ставленні до людей, навчання, праці, самого себе (чуйність, доброта, колективізм, ретельність, бездушність).
Особливості темпераменту, рівень працездатності, товариськості.
Переважний настрій (веселий, сумний, пригнічений), стійкість настрою, причини зміни настрою.
КАТЕГОРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Рівень організованості класного колективу (дисциплінованість, робота учнівського самоврядування).
Рівень навчальної мотивації учнів класу (динаміка підвищення якості знань, ефективності роботи з учнями, які навчаються на початковому рівні, активність учнів у позаурочній діяльності).
Різноманітність позаурочного життя класу.
Динаміка зростання рівня вихованості учнів.
Рівень розвитку класного колективу (згуртованість, активність, ініціативність учнів, виховний вплив колективу на його членів, рівень розвитку громадської думки).
Активність співпраці класу з класним керівником.
Зв’язок із сім’єю, участь батьків у виховному процесі.
Робота з проблемними учнями, надання їм педагогічної підтримки на основі індивідуального підходу.
Захищеність та комфортність умов перебування кожного вихованця у класі, школі.
ЗОЛОТІ ПРАВИЛА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
Учитель повинен бути особистістю, привабливого для дітей.
Учитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе, якщо він сам любить, поважає кожну дитину та піклується про неї, у стосунках із нею чесний та відвертий.
Учитель повинен бути відвертим у стосунках з усіма учнями.
Учитель повинен бути веселим, жартівливим.
Учитель повинен раціонально використовувати свій час.
Учитель повинен бути доброзичливим.
Учитель повинен постійно вдосконалюватися, розширювати свій кругозір.
Гасло вчителя: “Пізнай самого себе і допоможи в цьому своїм учням”.
Учитель повинен реалізувати індивідуальний підхід до дитини, вміти її вислухати.
Класний керівник сприяє створенню учнівського колективу, у якому панують доброзичливі стосунки.
Педагог повинен приймати тільки обдумані рішення.
Учителеві слід любити й захищати дитину, поважати її почуття.
Учителеві необхідно виховувати в дітей самодисципліну.
Немає коментарів:
Дописати коментар