ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ
Резус-фактор — це глікопротеїн, який лежить на поверхні еритроцитів, червоних кров’яних тілець. Коли людина з тих чи інших причин втрачає багато крові, її життя може бути врятоване переливанням крові. Кров іншої людини вливається в кровоносну систему потерпілого і замінює його власну втрачену кров. Перше відоме переливання крові було здійснено в 1677 році, коли кров ягняти була перелита в вени вмираючого хлопчика. Цьому хлопчикові пощастило, і він вижив. Тепер ми знаємо, що кров нижчих тварин відрізняється від людської, і її використання для переливання людині пов’язане з великим ризиком. У 1940 році був відкритий ще один спосіб поділу крові на групи — залежно від резус-фактора. Це відкриття було зроблено в ході дослідів над мавпами резусами, і тому це явище і отримало назву «резус». Було виявлено, що при певних змішаннях крові червоні кров’яні тільця розриваються. Це відбувається через різницю в резус-факторі. Кров людини може бути двох типів: з резус-фактором позитивним і резус-фактором негативним. Якщо кров від людини з позитивним резусом перелити людині з негативним резусом, то у останньої при повторному переливанні такої ж крові розвинеться хвороба. У рідкісних випадках (один з сорока або п’ятдесяти) від батька з позитивним резусом і матері з негативним при певних умовах народжується дитина з захворюванням крові. Близько 85 % людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15 %, які його не мають, є резус-негативними.
Резус-фактор — це глікопротеїн, який лежить на поверхні еритроцитів, червоних кров’яних тілець. Коли людина з тих чи інших причин втрачає багато крові, її життя може бути врятоване переливанням крові. Кров іншої людини вливається в кровоносну систему потерпілого і замінює його власну втрачену кров. Перше відоме переливання крові було здійснено в 1677 році, коли кров ягняти була перелита в вени вмираючого хлопчика. Цьому хлопчикові пощастило, і він вижив. Тепер ми знаємо, що кров нижчих тварин відрізняється від людської, і її використання для переливання людині пов’язане з великим ризиком. У 1940 році був відкритий ще один спосіб поділу крові на групи — залежно від резус-фактора. Це відкриття було зроблено в ході дослідів над мавпами резусами, і тому це явище і отримало назву «резус». Було виявлено, що при певних змішаннях крові червоні кров’яні тільця розриваються. Це відбувається через різницю в резус-факторі. Кров людини може бути двох типів: з резус-фактором позитивним і резус-фактором негативним. Якщо кров від людини з позитивним резусом перелити людині з негативним резусом, то у останньої при повторному переливанні такої ж крові розвинеться хвороба. У рідкісних випадках (один з сорока або п’ятдесяти) від батька з позитивним резусом і матері з негативним при певних умовах народжується дитина з захворюванням крові. Близько 85 % людей мають цей резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15 %, які його не мають, є резус-негативними.
Немає коментарів:
Дописати коментар