6 клас КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З БІОЛОГІЇ

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

Календарно-тематичне планування з біології

Укладено відповідно до Навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів

« БІОЛОГІЯ 6– 9 класи»

Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804

Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. №  462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.).

6 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, із них 6 годин – резервних)

№ Уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

1

2

3

4

5

Вступ (4 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розрізняє: об’єкти живої природи; практикує: метод спостереження біологічних об’єктів

оперує термінами:біологія, спостереження, експеримент називає: основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем); наводить приклади: - основних груп організмів (бактерії, рослини, тварини, гриби); - методів біологічних досліджень організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент)

усвідомлює:взаємозв’язки між об’єктами природи робить висновки:про пізнаванність природи оцінює значення:біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо)

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток(орієнтує на формування в учнів екологічної свідомості для збереження та захисту довкілля) Здоров’я і безпека(сприяє усвідомленню значимості безпечного здорового життєвого середовища)

№ Уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

1

Біологія — наука про життя. Основні властивості живого.

§ 1

2

Різноманітність життя (на прикладах тварин, рослин, грибів, бактерій). Поняття про віруси

Демонстрація колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, тварин, грибів, бактерій

§ 2

3

Науки, що вивчають життя

§ 3

4

Методи біологічних досліджень організмів.

§ 4

Тема 1. Клітина (10 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає: - на моделях, фотографіях рослинну і тваринну клітини та їхні складові частини; - на мікропрепаратах рослинних клітин їхні складові; уміє: - налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкта; - виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин; дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням

оперує термінами: - клітина, клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, пластиди, мітохондрії, вакуоля називає: - основні елементи світлового мікроскопа;  - основні властивості клітини: ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем; наводить приклади: - складових частин клітини (клітинна мембрана, клітинна стінка, цитоплазма, ядро, органели: пластиди, мітохондрії, вакуоля); порівнює: рослинну і тваринну клітину

робить висновок: - клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа; - організми мають клітинну будову; - клітини рослин і тварин мають спільні та відмінні риси будови; усвідомлює: - можливість глибшого дослідження будови клітини за допомогою сучасних приладів (електронний мікроскоп) та методів досліджень; оцінює: внесок учених у розвиток знань про клітину; обґрунтовує судження: клітина – цілісний об’єкт живої природи

Наскрізні змістові лінії

Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє розвитку здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі

№ Уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

5

Клітина — одиниця живого.

§ 5

6

Збільшувальні прилади (лупа, мікроскопи).

§ 6

7

Практична робота № 1. Будова світлового мікроскопа та робота з ним

Практична робота № 1.

с. 39 – 41

8

Загальний план будови клітини.

Демонстрація клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа

§ 7

9

Будова рослинної і тваринної клітини.

Демонстрація колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин

§ 8

10

Основні властивості клітини (ріст, поділ, обмін з навколишнім середовищем).

Демонстрація колекцій зображень (у тому числі електронних) клітин рослин і тварин

§ 9

11

Практична робота № 2. Виготовлення мікропрепаратів шкірки луски цибулі та розгляд її за допомогою оптичного мікроскопа

Практична робота № 2. Демонстрація клітин рослин за допомогою оптичного мікроскопа

с. 41 – 45

12

Лабораторні дослідження: Будова клітини (листка елодеї, плоду горобини, кавуна, помідора тощо).

Лабораторні дослідження:

13

Історія вивчення клітини. Основні положення клітинної теорії.

§ 10

14

Узагальнення. Клітина – одиниця живого

с. 45 – 46

Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності (8 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає (на моделях і фотографіях): - одноклітинні організми (із числа вивчених); описує: - середовища існування та будову одноклітинних організмів (на прикладі вивчених); - процеси життєдіяльності одноклітинних організмів; порівнює за вказаними ознаками: - будову і процеси життєдіяльності одноклітинних організмів (на прикладі вивчених); застосовує знання:  - для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань; - про процеси життєдіяльності одноклітинних у побуті; дотримується правил: - роботи з мікроскопом

оперує термінами: - бактерії, одноклітинні організми, колоніальні організми, багатоклітинні організми називає: - середовища існування одноклітинних організмів; - ознаки бактеріальної клітини; наводить приклади: - одноклітинних, колоніальних та багатоклітинних організмів без тканин; знає: - особливості будови одноклітинних; розуміє: - процеси життєдіяльності (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух)

оцінює: - роль одноклітинних організмів в екосистемах; усвідомлює: - небезпеку інфекційних та паразитарних захворювань робить висновок: - клітини можуть бути самостійними організмами висловлює судження: - про пристосувальне значення переходу до багатоклітинності

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення ролі одноклітинних в екосистемах) Здоров’я і безпека (сприяє усвідомленню небезпеки інфекційних та паразитарних захворювань) Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє усвідомленню можливостей практичного використання одноклітинних для отримання біогумусу, біопалива тощо)

№ уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

15

Бактерії – найменші одноклітинні організми

Демонстрація мікропрепаратів одноклітинних організмів

§ 11 Міні-проект (за вибором)

16

Одноклітинні організми (на прикладі хламідомонади, представників діатомових водоростей, евглени, амеби, інфузорії).

Лабораторне дослідження: спостереження інфузорій

§ 12, 13

17

Амеба, інфузорія – одноклітинні твариноподібні організми

Демонстрація: -        мікропрепаратів одноклітинних організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) одноклітинних організмів

§ 12, 13

18

Евглена зелена. Хламідомонада, хлорела – одноклітинні рослини

§ 16

19

Паразитичні одноклітинні організми.

§ 14

20

Середовища існування одноклітинних організмів, їхні процеси життєдіяльності, особливості будови

§ 15 § 17

21

Колоніальні організми, перехід до багатоклітинності (губки, ульва). Міні-проект Значення бактерій в житті людини Міні-проект Чому скисає молоко? Корисний йогурт Міні-проект Живі фільтри

Демонстрація колекцій зображень (у тому числі електронних) багатоклітинних організмів без тканин

§ 18,19

22

Узагальнення. Одноклітинні організми, їхня роль у природі та значення в житті людини

Контрольна робота

с. 85 – 88

Тема 3. Рослини (20 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

описує:ріст і розвиток рослинного організму (розвиток рослини з насінини); розпізнає:клітини, тканини та органи рослини; цибулину, кореневище, бульбу картоплі як видозмінені підземні пагони; порівнює за вказаними ознаками:процеси фотосинтезу та дихання;статеве й нестатеве розмноження; установлює:біологічне значення видозмін вегетативних органів (на прикладах); - біологічне значення суцвіть, плодів; аналізує:значення фотосинтезу, живлення, дихання, випаровування води в житті рослин; планує:власні спостереження будови та життєдіяльності рослини; прогнозує:результати власних спостережень; практикує: дослідження будови органів рослини;досліди, що підтверджують основні процеси життєдіяльності рослин; уміє:розмножувати рослини;пророщувати насінини;фіксувати результати дослідів і досліджень;моделювати біологічні об’єкти та процеси; дотримується правил:роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; застосовує знання:для догляду за рослинами

оперує термінами:рослини, вегетативні органи рослини (корінь, стебло, листок, брунька), статеве розмноження рослин, нестатеве розмноження рослин, фотосинтез, живлення рослин, квітка, суцвіття, запилення, запліднення, насінина, плід називає:основні процеси життєдіяльності рослини (ріст, живлення, фотосинтез, дихання, транспорт речовин); умови та речовини, необхідні для життєдіяльності рослин;умови, за яких відбувається фотосинтез;форми розмноження рослин (статеве, нестатеве); наводить приклади:тканин, органів рослин;способів запилення;способів розмноження рослин (3-4);рухів рослин; рослин з видозмінами кореня (3-4), рослин з видозмінами пагона та його частин (3-4); рослин з різними типами суцвіть, різними типами плодів, різними способами поширення плодів і насінин (3-4); пояснює:запилення та запліднення; характеризує:будову кореня, стебла, листка у зв’язку з функціями;бруньку як зачаток пагона;квітку як орган насіннєвого розмноження рослин

усвідомлює: рослина – цілісний організм; оцінює: - значення фотосинтезу; висловлює судження: - видозміни органів рослин, різні способи запилення, поширення плодів мають пристосувальний характер робить висновок: - про фотосинтез як характерну особливість рослин

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток(орієнтує на усвідомлення ролі рослин в екосистемах) Здоров’я і безпека(сприяє усвідомленню значення зелених насаджень для створення сприятливого середовища життя). Підприємливість і фінансова грамотність(сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: овочівництво, садівництво, біотехнології тощо)

№ уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

23

Рослина — живий організм.

§ 20 Міні-проект (за вибором)

24

Живлення  рослин Фотосинтез як характерна особливість рослин

Демонстрація дослідів, що підтверджують фотосинтез вплив мінеральних речовин на розвиток рослин;

§ 20

25

Дихання рослин.

Демонстрація дослідів, що підтверджують дихання

§ 20

26

Рухи рослин.

§ 20

27

Будова рослини. Тканини рослин. Органи рослин.

Демонстрація мікропрепаратів внутрішньої будови кореня, стебла, листка

§ 21

28

Корінь: будова та основні функції

Демонстрація поглинання коренем води

§ 23

29

Будова кореня

Лабораторне дослідження будови кореня

§ 21

30

Пагін: будова та основні функції

Демонстрація дослідів, що підтверджують випаровування води;

§ 22, 23

31

Лабораторне дослідження будови пагона

Дослідницький практикум Транспорт речовин по рослині.

§ 24

32

Брунька – зачаток пагона Лабораторне дослідження будови бруньки

Дослідницький практикум Спостереження за розвитком пагона з бруньки

§25

33/11

Різноманітність і видозміни вегетативних органів.

Дослідницький практикум Спостереження за розвитком пагона з бруньки.

§ 26 Домашній дослід Міні-проект

34/12

Лабораторне дослідження будови цибулини

Дослідницький практикум Дослідження процесу росту вегетативних органів.

§ 27

35/13

Розмноження рослин: статеве та нестатеве.

§ 31

36/14

Вегетативне розмноження рослин

Дослідницький практикум Вегетативне розмноження рослин

§ 31

37/15

Квітка – орган розмноження

Лабораторне дослідження: будови квітки

§ 32 Міні-проект Квіти і комахи

38/16

Суцвіття

§ 33

39/17

Запилення. Запліднення

§ 34

40/18

Насінина

Лабораторне дослідження будови насінини Дослідницький практикум Дослідження умов проростання насінин

§ 35 Міні-проект Рослини мандрівники

41/19

Плід, поширення плодів

Лабораторне дослідження будови плода

§ 36

42/02

Узагальнення Рослина – живий організм

Міні-проект

§ 37 с. 167 – 168

Тема 4. Різноманітність рослин (12 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

розпізнає: - рослини різних груп (водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних); - основні життєві форми рослин; - рослини різних екологічних груп; - основні типи рослинних угруповань; описує: - будову тіла водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних (на прикладі хвойних) і покритонасінних (квіткових) рослин; - розмноження мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних (квіткових) рослин; порівнює за вказаними ознаками: рослини різних груп, життєвих форм тощо; уміє: підбирати види кімнатних рослин для вирощування в певних умовах

називає: - середовища існування водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; - групи рослин, які розмножуються спорами та насінням; - основні життєві форми рослин; - основні екологічні групи рослин; - основні типи рослинних угруповань; - рідкісні рослини своєї місцевості; наводить приклади: - водоростей (2-3); - мохів, хвощів, плаунів, папоротей (2-3); - голонасінних і покритонасінних рослин (4-5); - рослин різних екологічних груп (2-3); - рослин різних життєвих форм (4-5); - панівних рослин різних рослинних угруповань: лісів, степів, лук, боліт (4-5); - пристосувань рослин до середовища існування (4-5); розуміє: особливості розмноження рослин спорами та насінням

робить висновок: - будова, особливості життєдіяльності рослинних організмів — це результат їх пристосування до умов середовища; оцінює: - значення рослин для існування життя на планеті Земля. висловлює судження щодо: - нераціонального використання людиною водоростей, мохів, хвощів, плаунів, папоротей, голонасінних і покритонасінних рослин; має переконання щодо: - необхідності збереження рослин та їх угрупувань

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань) Громадянська відповідальність (сприяє формуванню відповідального члена громади, суспільства, який розуміє важливість раціонального використання людиною рослинних угруповань) Здоров'я і безпека (сприяє усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я) Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів)

№ уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

43/1

Способи класифікації рослин . Екологічні групи рослин (за відношенням до світла, води, температури). Життєві форми рослин.

§ 38, § 44конспект

44/2

Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові)

Лабораторне дослідження: будови зелених нитчастих водоростей

§ 38

45/3

Мохи

Лабораторне дослідження: будови моху

§ 39

46/4

Папороті , Хвощі, плауни Лабораторне дослідження будови папоротей

Демонстрація: -        гербарних зразків; -        колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

§ 40, Міні-проект Як утворився торф і кам’яне вугілля?

47/5

Голонасінні

Лабораторне дослідження: будови пагонів і шишок хвойних рослин.

§ 42

48/6

Різноманітність і значення Голонасінних

§ 42 Скласти ментальну карту

49/7

Покритонасінні (квіткові)

Демонстрація:гербарних зразків; колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

§ 43

50/8

Практична робота № 3. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин

Практична робота №3 Демонстрація гербарних зразків; колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин

Міні-проект (за вибором): Викопні рослини

51/9

Практична робота № 4. Вибір видів кімнатних рослин, придатних для вирощування в певних умовах

Практична робота № 4

§ 45

52/10

Рослинні угруповання

Демонстраціяпредставників різних груп рослин, рослинних угруповань, гербарних зразків; колекцій зображень (у тому числі електронних)

§ 44, 45

53/11

Значення рослин для існування життя на планеті Земля.

§ 46 Міні-проект

54/12

Значення рослин для людини Узагальнення

с. 211 – 212

Тема 5. Гриби (9 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

порівнює за визначними ознаками: - гриби і рослини; - цвілеві та шапинкові гриби; пояснює: - взаємозв’язок грибів і вищих рослин; - співіснування грибів і водоростей у лишайниках; - роль грибів у природі; - значення штучного вирощування грибів; розпізнає: - їстівні та отруйні гриби своєї місцевості; - лишайники; дотримується правил: - роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; аналізує: - використання людиною грибів і лишайників; уміє: - відрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості) застосовує знання для: - зберігання продуктів харчування; - профілактики захворювань, що спричинюються грибами; - профілактики отруєння грибами

оперує термінами: - гриби, лишайники називає: - найпоширеніші види грибів своєї місцевості; - ознаки грибної клітини; - спільні та відмінні риси в будові клітин грибів, рослин і тварин; - основні групи грибів за їх способом живлення; - способи розмноження та поширення грибів; - групи лишайників (накипні, листуваті, кущисті); наводить приклади: - їстівних та отруйних грибів свого краю; - співіснування грибів з рослинами; характеризує: - особливості живлення грибів; - будову грибниці, плодового тіла; - будову лишайників

оцінює: значення грибів і лишайників у біосфері та житті людини; усвідомлює: небезпеку захворювань, що спричинюються грибами небезпеку отруєння грибами, які виросли в різних екологічних умовах зростання

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення значення грибів та лишайників у біосфері) Здоров’я і безпека (сприяє усвідомленню небезпеки захворювань, що спричинюються грибами) Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: вирощування шапинкових грибів, виробництво продуктів харчування з використанням грибів тощо)

№ уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

55/1

Особливості живлення, життєдіяльності та будови грибів: грибна клітина, грибниця, плодове тіло. Розмноження та поширення грибів

§ 47§ 48

56/2

Групи грибів: симбіотичні — мікоризоутворюючі шапинкові гриби; лишайники;

Лабораторні дослідження будови шапинкових грибів.

§ 49

57/3

Групи грибів: сапротрофні — цвільові гриби, дріжджі; паразитичні (на прикладі трутовиків і збудників мікозів людини).

58/4

Дріжджі – одноклітинні гриби. Цвілеві гриби

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій їстівних, отруйних, цвілевих,

59/5

Значення грибів у житті людини. Шапинкові отруйні гриби Практична робота № 5. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості

Практична робота № 5. Демонстрація їстівних, отруйних грибів

§ 50, 51 Міні-проект Гриби у біосфері та житті людини

60/6

Паразитичні – фітопатогенні та зоопатогенні гриби Значення грибів у природі. Захист міні-проектів

Демонстрування живих об’єктів, муляжів, фотографій паразитичних грибів;

§ 53

61/7

Лишайники

Демонстрація лишайників

§ 54

62/8

Контрольна робота

Контрольна робота

с. 249 – 250

Узагальнення (2 год)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Діяльність (уміння)

Знання

Ставлення

описує: - особливості будови та життєдіяльності клітин рослин, тварин, грибів, бактерій; порівнює: - будову і процеси життєдіяльності основних груп організмів; класифікує: - організми за певними ознаками, об’єднує їх у групи

називає: - ознаки основних груп організмів; пояснює: - залежність особливостей будови та життєдіяльності організмів від середовища існування

робить висновок: - будова організмів та особливості їхньої життєдіяльності – це результат пристосування до умов середовища

Наскрізні змістові лінії

Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення важливості сталого розвитку, готовності брати участь у вирішенні питань довкілля та розвитку суспільства

№ уроку

Дата

Зміст уроку

Демонстрація, лабораторні дослідження

Домашнє завдання

63

Будова та життєдіяльність організмів

64

Захист міні-проектів

Екскурсії

65/68

Різноманітність рослин свого краю

69/70

Вивчення рослинних угруповань

Резервний час – 6 год.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

називає: основні властивості живого (ріст, розмноження, взаємодія із зовнішнім середовищем); відміни живого від неживого; основні групи організмів (рослини, тварини, гриби, бактерії); причини різноманітності живих організмів; науки, що вивчають життя; методи вивчення організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент);

наводить приклади: застосування біологічних знань у практичній діяльності людини (медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо).

називає: основні функції клітини (ріст, розмноження, обмін з навколишнім середовищем); імена вчених, які зробили внесок у вивчення клітини (Р. Гук, Р. Броун, Т. Шванн, М. Шлейден); основні елементи світлового мікроскопа (об’єктив, окуляр, дзеркало, предметний столик, гвинт налаштування чіткості); речовини, що входять до складу клітин; складові частини клітини; спільні ознаки рослинної і тваринної клітин; відмінності рослинної і тваринної клітин; основні положення клітинної теорії;

описує: історію вивчення клітини; результати власних спостережень;

характеризує ріст клітин;

пояснює: роль хромосом у поділі клітин; біологічне значення поділу клітин;

розпізнає ( на малюнках, фотографіях): рослинну і тваринну клітини; складові частини клітини (клітинну мембрану, цитоплазму, ядро, вакуолю, хлоропласти, мітохондрії); на мікропрепаратах рослинних клітин: цитоплазму, вакуолю, клітинну оболонку;

уміє: налаштувати шкільний оптичний мікроскоп та отримати чітке зображення мікроскопічного об’єкту; виготовляти прості мікропрепарати рослинних клітин;

дотримується правил: роботи з мікроскопом та лабораторним обладнанням; виконання малюнків біологічних об’єктів;

робить висновок: всі організми складаються з клітин; клітини рослин і тварин мають спільні риси будови; клітина була відкрита завдяки винаходу мікроскопа; більшість органел клітини помітні лише під електронним мікроскопом.

Провідні лінії Держстандарту (компоненти)

Ключові компетентності:

-  вміння вчитися:

навчально-організаційні: включається в роботу відразу після вказівки вчителя; практично розрізняє основні елементи навчальної книжки; співпрацює в парі;

загальномовленнєві: говорить в повільному темпі, чітко, вільно, виразно, з відповідною силою голосу; зосереджено слухає вчителя, відповідає на запитання за відомою моделлю; з повагою звертається до вчителя, учнів;

загальнопізнавальні: виділяє в предметах певні ознаки; -інформаційно-комунікативна: будує усне монологічне     виловлювання; бере участь в дискусії;

-  загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами           поведінки на уроці; з повагою ставиться до думки інших;

-  здоров’язбережувальна: дотримується санітарно -         гігієнічних норм на уроці;

-  громадянська: усвідомлює необхідність дбайливого     ставлення до природи;

-  соціальна: співпрацює з іншими дітьми; підтримує чистоту в класі та своєму робочому місці.

-       Предметні компетентності

-       (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

-       Початковий рівень:

-       -знає ознаки живих організмів;

-       - впізнає серед тверджень ознаки живих організмів.

-       Середній рівень:

-                   - розпізнає об’єкти живої природи за їх ознаками

-       Достатній рівень:

-                   - відтворює в інших видах діяльності природознавчі знання.

-       Високий рівень:

-                   -порівнює об’єкти живої і неживої природи.