Будова скелета людини.
Пригадайте основні відділи скелета у хребетних тварин, особливості будови хребта та кінцівок.
Навчіться називати і розпізнавати на малюнках типи з'єднання кісток, відділискелета людини; характеризувати типи суглобів; пояснювати особливості скелета людини, зумовлені прямоходінням.
Запам'ятайте такі ключові поняття і терміни: шов, суглоб, череп, хребет, грудна клітка, скелет кінцівок.
Які бувають з'єднання кісток?
Розрізняють нерухомі, напіврухомі та рухомі (суглоби) з'єднання кісток. Нерухомо з'єднані, наприклад, кістки черепа. Це досягається завдяки такому з'єднанню кісток, як шов, коли численні виступи однієї кістки входять у відповідні заглибини іншої.
Напіврухомі з'єднання утворені хрящовими проміжками. Так з'єднані між собою хребцi. Завдяки здатності хрящових проміжків стискуватися і розтягуватися забезпечується певна рухливість хребета. Під час стрибків, ходіння хрящі діють як амортизатори, тобто пом'якшують різкі поштовхи, оберігаючи тіло від струсу.
Рухоме з'єднання кісток - це суглоб. У суглоба опуклість (головка) однієї кістки входить у западину другої. Поверхні, що дотикаються, вкриті гладеньким (гіаліновим) хрящем, який значно зменшує тертя між кістками і полегшує рухи. Кожний суглоб зовні оточений суглобовою сумкою, що утворена міцною сполучною тканиною. До сумки прикріплені зв'язки і м'язи. У суглобовій сумці є рідина, яка виділяється в порожнину суглоба і діє як мастило, зменшуючи тертя в суглобах. Розрізняють суглоби одно-, двох- і трьохосьові. Одноосьові суглоби (наприклад, ліктьовий) здійснюють рухи в одному напрямку, двохосьові (наприклад, колінний) - у двох напрямках, трьохосьові (наприклад, кульшовий) - у трьох напрямках.
Яка будова скелета людини? Скелет людини складається зі скелетів голови, тулуба, кінцівок (верхніх і нижніх).
Скелет голови, або череп, складається з двох відділів: мозкового та лицьового. До мозкового відділу черепа входять найбільші непарні кістки - потилична і лобова та парні -тім'яна і скронева. Через великий отвір потиличної кістки порожнина черепа з'єднується з каналом хребта. Кістки основи черепа мають дрібні отвори, крізь які проходять кровоносні судини і черепно-мозкові нерви.
Скелет лицьового відділу черепа складається з 15 кісток, найбільшими з яких є парні виличні, верхньощелепні та непарна нижньощелепна кістки. Нижня щелепа - єдина рухома кістка черепа.
Скелет тулуба складається з хребта і грудної клітки. Хребет утворюють 33-34 хребці: 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових хребців, що зрослися в одну кістку - крижі, і 4-5 куприкових хребців). Кожний (крім першого шийного) хребець має тіло, дугу і відростки.
Найдовший остистий відросток відходить від середини дуги хребця назад. Між тілом хребця і його дугою є отвір. Отвори всіх хребців утворюють канал хребта, у якому міститься спинний мозок. У процесі розвитку людини формуються чотири плавні вигини хребта, яких немає у тварин. Ці вигини сприяють збереженню рівноваги, пом'якшують поштовхи, яких зазнає тіло при ходінні, стрибках.
Хребці різних відділів хребта мають відмінності у формі та розмірах. Їхні розміри збільшуються від шийного до поперекового відділу. Перший шийний хребець, який називають атлантом, не має тіла і побудований з двох дуг. Другий шийний хребець - епістрофей - має зубоподібний відросток, який входить в отвір між дугами першого хребця. Навколо зубоподібного відростка обертається голова. Це місце хребта дуже вразливе щодо пошкодження.
Грудна клітка утворена грудиною (грудинною кісткою), 12 парами ребер і грудними хребцями (мал. 3). У зв'язку з вертикальним положенням людини її грудна клітка знизу розширена.
Ребра - це плоскі дугоподібні кістки, їхні задні кінці рухомо з'єднані з хребцями грудного відділу хребта. Сім пар ребер (з 1-ї по 7-му) з'єднуються хрящами з грудиною; наступні три пари (8-ма-10-та) ребер, приєднуючись своїм хрящем до хряща попереднього ребра, утворюють реберну дугу; останні дві пари (11-та і 12-та) ребер не доходять до дуги і вільно закінчуються в товщі м'язів черевної стінки. Такі з'єднання кісток грудної клітки дають змогу змінювати її об'єм під час дихання, що забезпечує вдих і видих.
Скелет кінцівок складається зі скелета пояса і скелета вільних кінцівок. Пояс верхніх кінцівок включає в себе парні кістки трикутних лопаток і з'єднаних з ними ключиць. На зовнішньому куті лопатки є заглибина (ямка), в яку входить головка плечової кістки, утворюючи плечовий суглоб.
Скелет вільної верхньої кінцівки (руки) (мал.3) складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті. Плече утворює плечова кістка, що у верхній частині з'єднується з лопаткою, а в нижній - з кістками передпліччя, утворюючиліктьовий суглоб. Передпліччя складається з двох кісток: ліктьової і променевої. З передпліччям з'єднується кисть, утворена кістками зап'ястка, п'ястка та фалангами пальців. Нижній кінець променевої кістки утворює променезап'ястковий суглоб з трьома кістками верхнього ряду зап'ястка. Зап'ясток складається з двох рядів коротких дрібних кісток (їх вісім), до складу п'ястка входять п'ять довгих кісток. Фаланги утворюють скелет пальців. Перший, або великий, має дві фаланги, решта пальців - по три. Великий палець протиставлений іншим, що дає змогу людині виконувати дрібні і точні рухи.
Пояс нижніх кінцівок утворюють парні тазові кістки та крижова кістка (мал.3). Спереду тазові кістки з'єднуються, утворюючи напівсуглоб, так зване лобкове зрощення, а ззаду (з крижовим відділом хребта) - малорухливий суглоб. Завдяки прямоходінню таз у людини міцний і широкий. На кожній тазовій кістці є кульшова западина, до якої входить головка стегнової кістки, утворюючи кульшовий суглоб.
У скелеті вільної нижньої кінцівки (ноги) виділяють стегно, гомілку і стопу. Стегно складається з масивної стегнової кістки, гомілка - великогомілкової та малогомілкової кісток (мал.3). Стопа утворена сімома короткими кістками передплесна, серед яких найбільшими є п'яткова та таранна кістки, п'ятьма довгими кістками плесна і кістками пальців (їх така сама кількість, як і в руці). Стопа має склепінчасту будову, що полегшує поштовхи під час ходіння, бігу, стрибків. До складу нижньої вільної кінцівки входить і надколінок - невелика трикутна кістка.
