ВИСТУП
ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРІВ
(вчитель біології Усенко І.С.)
Сучасна освіта вимагає формування особистості , яка вміє вчитися самостійно. А це неможливо без пошуково - дослідницької діяльності.
Пізнавальні конфлікти, які виникають в процесі дослідження, підводять учнів до необхідності збору, аналізу і узагальнення даних, до висунення і перевірки гіпотез. Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості.
На думку дослідниці М.О.Князян, дослідницькою діяльністю називають один із видів творчої діяльності учнів, що характеризується рядом особливостей:
Дослідницька діяльність пов’язана з розв’язанням учнями творчих завдань.
Дослідницька діяльність обов’язково повинна проходити під керівництвом спеціаліста.
Головним є отримання нових знань. Завдання повинні бути посильні для учнів.
Дослідницькою діяльністю можуть займатися всі учні: і ті, які мають високий рівень підготовки, і ті, які мають середній рівень.
Навчально-дослідницька діяльність учнів – це такий вид навчально-пізнавальної роботи творчого характеру, який націлений на пошук, вивчення й пояснення фактів та явищ дійсності з метою набуття й систематизації суб’єктивно нових знань про них.
Провідні функції навчально-дослідницької діяльності (згідно з концепцією проблемно-розвивального навчання):
забезпечення творчого шляху засвоєння знань,
активізація мисленнєвої діяльності учнів,
розвиток інтелектуально-пізнавальних мотивів навчання,
формування початкового рівня опанування методами дослідницької роботи, вдосконалення дослідницьких умінь, творчих здібностей учнів.
Основні принципи навчально-дослідницької діяльності:
інтегральність – об’єднання і взаємовплив навчальної і дослідницької діяльності учнів, коли досвід і навички безпосередньо впливають на успішність учнів;
неперервність – процес довготривалого навчання і виховання, що проявляється перш за все у творчому об’єднанні учнів та їх керівників;
міжпредметні зв’язки – дослідження будь-якої проблеми вимагає знання досліджуваного предмета та широку ерудицію в різних галузях знань.
Структура навчально-дослідницьких умінь учнів (за Л.А.Чугай)
Формування навчально-дослідницьких умінь можна здійснювати поелементно.
Процес навчання складається з ряду послідовних дій.
Створення позитивної мотивації навчально-дослідницької діяльності.
Ознайомлення зі змістом, структурою навчально-дослідницького вміння та його значенням.
Навчання виконання окремих дій і формування вміння в цілому.
Вправи на застосування вмінь.
Застосування вмінь у нових умовах.
Організація навчально-дослідницької діяльності учнів
Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи:
І етап – підготовчий;
ІІ етап – робота над змістом;
ІІІ етап – заключний.
Перший етап починається з:
визначення теми, методів, об’єкта і предмета дослідження;
формулювання мети, задач і гіпотези;
ознайомлення з літературними джерелами.
Другий етап. На цьому етапі учень складає орієнтовний план, у який згодом можуть бути внесені певні корективи, знайомиться із структурою науково-дослідницької роботи.
Третій етап – заключний. Він передбачає написання учнем вступу та висновків до наукової роботи, оформлення списку літератури та додатків, редагування тексту, його доопрацювання з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.
Висновки
Вивчення біології та екології забезпечує внутрішню потребу школяра в дослідній діяльності.
Дослідницькі компетенції формуються в процесі урочної та позаурочної роботи.
Школяр сам обирає форму свого залучення до дослідної діяльності відповідно до своїх потреб.
Учитель організовує творчий процес, розвиває дослідницький потенціал, психологічно готує юних дослідників; учить їх боротися з труднощами, знаходити успіх у самому процесі дослідження.
Засвоєння навчального матеріалу й формування навчально-дослідницьких умінь – єдиний творчий процес. Чим вищий рівень сформованості навчально-дослідницьких умінь, тим ґрунтовніші знання учнів і більший інтерес до навчально-дослідницької діяльності.
Урахування всіх особливостей організації науково-дослідної роботи забезпечує формування творчої особистості з достатнім рівнем дослідницьких компетенцій та потребою в інтелектуальному самовдосконаленні, дає змогу побачити перспективу особистісного розвитку, поглибити потребу в науковому пізнанні й дослідництві.
