Руді кенгуру можуть «відсунути» термін пологів, якщо попереднє дитинча ще не покинуло материнську сумку, і здатні «виробляти» молоко різного ступеня жирності – для кожного нащадка.
30.06.20
Коли утвориться крохмаль у рослині: на світлі чи в темряві?
Переконатися в тому, що в листках на світлі утворюється крохмаль, можна на досліді
Рослина у темряві
Помістимо кімнатну рослину (пеларгонію, бегонію) в темне місце, наприклад, у шафу.
Через дві-три доби зріжемо один лист і опустимо його на 2-3 хвилини в окріп, а потім у гарячий спирт. Лист втратить зелене забарвлення: хлорофіл, який містився у хлоропластах, розчиниться у спирті.
Промиємо лист у воді, помістимо його в скляну чашку і заллємо слабким розчином йоду. При цьому лист практично не змінить забарвлення, а лише частково пожовтіє від йоду.
Отже, крохмаль в листках рослини, поміщеного в темне місце, не утворився.Висновок: органічна речовина в рослині утворюються тільки на світлі.
Через дві-три доби зріжемо один лист і опустимо його на 2-3 хвилини в окріп, а потім у гарячий спирт. Лист втратить зелене забарвлення: хлорофіл, який містився у хлоропластах, розчиниться у спирті.
Промиємо лист у воді, помістимо його в скляну чашку і заллємо слабким розчином йоду. При цьому лист практично не змінить забарвлення, а лише частково пожовтіє від йоду.
Отже, крохмаль в листках рослини, поміщеного в темне місце, не утворився.Висновок: органічна речовина в рослині утворюються тільки на світлі.
Рослина на світліПродовжимо дослідження. На одному листі цієї ж рослини закріпимо з двох сторін смужку щільного паперу. Виставимо рослину на сонячне світло. Через добу зріжемо піддослідний лист. Опустимо його на 2-3 хвилини в окріп, потім — в гарячий спирт. Промиємо лист у воді, а потім у скляній чашці заллємо його слабким розчином йоду.
У цьому випадку велика частина листа забарвиться в синій колір. Ділянка листа, на яку не потрапляло світло, тільки злегка пожовтіє від йоду.Висновок: утворення крохмалю відбувається у листках тільки на світлі.
У цьому випадку велика частина листа забарвиться в синій колір. Ділянка листа, на яку не потрапляло світло, тільки злегка пожовтіє від йоду.Висновок: утворення крохмалю відбувається у листках тільки на світлі.
Медузи
Медузи поширені в усіх океанах, від його поверхні до значних глибин. Деякі гідроїдні медузи середовищем свого проживання обрали прісні води. Прісноводна медуза Craspedacusta sowerbii має невеликі розміри (2-2,5 см), безбарвна та не жалка.
Великі, яскраво забарвлені медузи поширені переважно в узбережних ділянках по всьому світу. Вони населяли первісні океани щонайменше 500 мільйонів років[3], що робить їх одними з найстаріших багатоклітинних тварин
29.06.20
Пантеровий хамелеон
Пантеровий хамелеон
У хамелеона завжди «різнобарвний» настрій.
Пантеровий хамелеон може за короткий термін змінити величезну кількість кольорів, від насичено червоного до яскраво-зеленого.
Здатність хамелеонів міняти забарвлення допомагає їм рятуватися від ворогів. Забарвлення змінюється в залежності від яскравості світла, температури і настрою тварини.
Акули.Цікаво знати...
1. Акули борознять океани нашої блакитної планети понад чотириста мільйонів років. Розкопки підтверджують, що деякі з найбільш ранніх видів акул були сучасниками динозаврів.
2. В той час як більшість людей панічно бояться акул та вважають їх найбільш смертоносними тваринами, шанси бути вбитим акулою в сотні раз менші ніж шанси бути вбитим бджолами чи собаками.
2. В той час як більшість людей панічно бояться акул та вважають їх найбільш смертоносними тваринами, шанси бути вбитим акулою в сотні раз менші ніж шанси бути вбитим бджолами чи собаками.
3. У світі більше людей гине від того що їм у голову влучає кокос ніж від нападів акул.
4. Більшість акул надають перевагу полювати самостійно, але є і винятки, наприклад акули молоти під час літньої міграції збираються у величезні зграї, які іноді сягають сотні особин.
5. Дорослі білі акули настільки прожерливі, що з'їдають понад десять тонн їжі в рік.
6. В Китаї їдять акул, а суп з плавника акули вважається ексклюзивним делікатесом і його подають під час таких урочистих подій як весілля чи ювілей.
7. Акули ніколи не стоять на місці, кожного дня вони подорожують на сотні миль у пошуках їжі.
8. Зуби акул не мають коріння і тому вони зазвичай випадають кожні декілька днів. Також в акули залежно від виду може бути до 15 рядів зубів в на кожній щелепі.
9. Хоч в акул є декілька рядів гострих як бритва зубів, вони як і крокодили не пережовують їжу. Зуби акул пристосовані для роздирання м'яса, яке вони ковтають великими шматками.
10. Коли акула гине морська вода повністю розчиняє скелет акули, який складається з хрящів, залишаються тільки зуби.
11. Ацтеки прикріпляли до каное в'язки перцю чілі оскільки вірили, що він відлякує акул.
12. На відміну від людської верхня щелепа акули може рухатись та навіть висовуватись вперед, для того щоб спіймати та втримати здобич.
13. Акули відмінні хижаки, вони можуть відчути серцебиття навіть дрібної риби на відстані декількох метрів та краплю крові в олімпійському басейні.
14. Вчені знаходили безліч дивовижних речей в шлунку акули від каміння до кухонного посуду та автомобільних номерних знаків.
15. Більшість акул живуть близько 25 років, проте деякі можуть дожити навіть до ста років.
16. Люди представляють для акул більшу загрозу ніж акули для нас. Безліч видів акул сьогодні під загрозою вимирання і кожного року рибалки виловлюють до десяти мільйонів цих дивовижних істот.
Характеристика суцвіть...
Вид суцвіття
|
Довжина осі суцвіття
|
Потовщення осі суцвіття
|
Довжина квітконіжок
|
китиця
|
видовжена
|
Не потовщена
|
однакова
|
сережка
|
довга
|
Не потовщена
|
однакова
|
колос
|
довга
|
Не потовщена
|
Мала (сидячі квітки)
|
початок
|
довга
|
потовщена
|
Мала (сидячі квітки)
|
щиток
|
видовжена
|
Не потовщена
|
Різна довжина
|
зонтик
|
Дуже вкорочена
|
Не потовщена
|
Майже однакової довжини
|
головка
|
Вкорочена
|
Інколи потовщена
|
Мала (сидячі квітки)
|
кошик
|
вкорочена
|
розширена
|
Мала (сидячі квітки)
|
А Ви знали, що...
А Ви знали, що...
З одного гектара посівів ехінацеї пурпурової можна отримати від 60 до 130 кілограм меду. При цьому ехінацея цвіте наприкінці літа, коли основні медоноси вже відцвіли .
28.06.20
Чому ніколи не видно пташенят голубів
Чому ніколи не видно пташенят голубів?
Тому що вони сидять у гніздах. У багатьох птахів гніздо залишають оперені, здатні до незграбного перепурхування пташенята-підлітки. Але в дикій природі сизий голуб гніздиться у скельних щілинах, які можуть знаходитись на великій висоті. В таких умовах вихід з гнізда невпевнено літаючих пташенят означав би їх неминучу загибель. Це наклало відбиток і на поведінку міських голубів: вони не залишають гнізда, поки не будуть повністю готові до польоту. У цьому віці юні голуби зовні схожі на дорослих птахів, відрізнити їх може тільки знавець.
27.06.20
Амеба.Готуємося до ЗНО
Амеба звичайна живе у придонних місцях прісних водойм. Вона не має постійної форми тіла і пересувається за допомогою мінливих виростів — несправжніх ніжок, або псевдоніжок, які утворюються в результаті поступового переливання цитоплазми (з грец. амеба — мінлива).
Амеб та інших найпростіших (арцел, дифлюгій), що не мають оболонки і здатні утворювати псевдоніжки, відносять до саркодових (з грец. sarcos — плазма).
Живлення. Амеба звичайна живиться, в основному, одноклітинними організмами, захоплюючи їх псевдоніжками. Їжа перетравлюється у травних вакуолях під впливом травного соку. При цьому складні органічні речовини їжі перетворюються у менш складні і переходять у цитоплазму (вони йдуть на утворення власних органічних речовин, що служать будівельним матеріалом і джерелом енергії). Неперетравлені рештки їжі виводяться назовні у будь-якій частині тіла.
Дихання. Вільноживучі найпростіші дихають розчиненим у воді киснем, поглинаючи його всією поверхнею тіла. Потрапивши у цитоплазму, кисень окиснює складні органічні речовини, перетворюючи їх у воду, вуглекислий газ та деякі інші сполуки. При цьому звільняється енергія, необхідна для життєдіяльності організму. Вуглекислий газ, що утворюється у процесі дихання, виділяється через поверхню тіла.
Подразливість. Одноклітинні тварини реагують на світло, температуру, різні речовини й інші подразники. Амеба звичайна, наприклад, рухається від світла в затемнене місце (негативна реакція на світло), а евглена зелена — у бік світла (позитивна реакція на світло). Здатність організмів реагувати на дію подразників називається подразливістю, або таксисом. Завдяки цій властивості одноклітинні тварини уникають несприятливих умов і знаходять їжу.
Розмноження саркодових і джгутикових відбувається шляхом поділу. Материнська особина дає початок двом дочірнім, котрі за сприятливих умов життя швидко ростуть і вже через добу здатні до поділу.
Інцистування (Збереження за несприятливих умов життя). За несприятливих умов (різка зміна температури, висихання водойми) більшість саркодових та джгутикових утворюють цисти (з грец. cystis — міхур). Цисти не тільки захищають найпростіших від несприятливих умов, а й сприяють їхньому розселенню (за допомогою вітру, води, тварин). За сприятливих умов щільна оболонка розчиняється, тварина виходить із цисти і переходить до активного способу життя.
Готуємося до ЗНО
Тіло риб здебільшого обтічної форми: загострена голова плавно переходить у тулуб, який закінчується звуженим хвостом. На голові містяться пара очей, пара ніздрів, ротовий отвір і зяброві кришки. На тулубі є парні (грудні та черевні) і непарні (спинний, хвостовий та анальний) плавці. За допомогою парних плавців риба здійснює плавний рух, піднімається і опускається в товщі води, повертає тіло, зберігає рівновагу. Непарні плавці надають тілу стійкості. Зовні тіло вкрите кістковою лускою, яка виконує захисну функцію. У шкірі є багато залоз, що виділяють слиз, який зменшує тертя риби об воду і сприяє швидкому руху, а також захищає її від збудників бактеріальних і грибкових хвороб.
Вольфія (Wolffia angusta) – наймініатюрніша квіткова рослина на планеті.
Рафлезія Арнольда (Rafflesia arnoldii R.Br.)
Уявіть собі квітку завбільшки метр у діаметрі і вагою 10 кілограм! Вважаєте, що таке неможливе?.. Так само гадали й учасники експедиції сера Томаса Стамфорда Бінґлі Рафлеза, коли один із місцевих провідників, з острова Суматра, їм розповідав про небачену рослину у непрохідних джунґлях. Зрештою, коли експедиція досліджувала внутрішні райони Суматри, провідник показав доктору Джозефу Арнольду свою дивовижну рослину.
Рафлезія Арнольда (Rafflesia arnoldii R.Br.)
Квітка і бутони Рафлезії Арнольда (Rafflesia arnoldii R.Br.)
І хоча першовідкривачем Рафлезії вважають Дж. Арнольда, проте, автором першоопису став натураліст Роберт Броун (той самий, що є автором відкриття “броунівського руху”). Справа в тому, що Дж. Арнольд помер у згаданій експедиції 1818 року від малярії, а знайдена ним рослина була описана лише у 1821 році… Роберт Броун, опрацьовуючи гербарії зібрані експедицією Т.С.Б. Рафлеза, назвав небачену досі рослину Рафлезія Арнольда (Rafflesia arnoldii R.Br.) – на честь Т.С.Б. Рафлеза, як керівника експедиції, та Дж. Арнольда – відкривача рослини, таким чином, віддавши належне обом науковцям.
Квітка і бутони Рафлезії Арнольда (Rafflesia arnoldii R.Br.)
І хоча першовідкривачем Рафлезії вважають Дж. Арнольда, проте, автором першоопису став натураліст Роберт Броун (той самий, що є автором відкриття “броунівського руху”). Справа в тому, що Дж. Арнольд помер у згаданій експедиції 1818 року від малярії, а знайдена ним рослина була описана лише у 1821 році… Роберт Броун, опрацьовуючи гербарії зібрані експедицією Т.С.Б. Рафлеза, назвав небачену досі рослину Рафлезія Арнольда (Rafflesia arnoldii R.Br.) – на честь Т.С.Б. Рафлеза, як керівника експедиції, та Дж. Арнольда – відкривача рослини, таким чином, віддавши належне обом науковцям.
Перший контакт натуралістів із Рафлезією був далеко не найприємнішим – виявилось, що велетенська яскраво-червона квітка має неприємний трупний запах, а над нею нескінченним роєм кружляють сотні мух. Вони злітаються сюди на сморід, адже інстинкт їм підказує, що тут є падло, а значить є чим поживитись. Проте, Рафлезія обманює їх, як обманює багатьох інших. Ця рослина є внутрішнім паразитом різноманітних тропічних дерев. На відміну від звичної нам омели – паразита лип і яблунь в Україні, у Рафлезії немає зелених частин тіла, у неї взагалі немає ні листків, ні пагонів, ані коренів! Її тіло, нагадує радше міцелій грибів-трутовиків, – проникає всередину дерева і живиться за його рахунок.
Порівняння розмірів Рафлезії Арнольда і людини
Порівняння розмірів Рафлезії Арнольда і людини
Квітувати Рафлезія починає на третій рік після проростання. Вона з’являється на світ, як і усі рослини: з насінини виростають корінець, стебло і зародкові листочки, але згодом на проростку виникають особливі вирости – гаусторії, які проникають у кору і деревину господаря, а усе, що залишилось зовні – відмирає… вона розростається в дереві, обплутуючи його собою із середини, а коли набирає достатньо маси і сил готується до цвітіння. Спершу кора товстих коренів дерева тріскається і крізь ці тріщини починають рости бутони – вони ростуть дуже повільно – від дев’яти місяців до півтора року, формуючи м’ясисту квітку. Проте, найбільше здивувало вчених те, що цвіте Рафлезія всього 2-4 дні! За цей час мухи запилюють її й квітка відмирає, перетворюючись на темно-коричневу або чорну слизисту масу.
Порівняння розмірів Рафлезії Арнольда і людини
Квітувати Рафлезія починає на третій рік після проростання. Вона з’являється на світ, як і усі рослини: з насінини виростають корінець, стебло і зародкові листочки, але згодом на проростку виникають особливі вирости – гаусторії, які проникають у кору і деревину господаря, а усе, що залишилось зовні – відмирає… вона розростається в дереві, обплутуючи його собою із середини, а коли набирає достатньо маси і сил готується до цвітіння. Спершу кора товстих коренів дерева тріскається і крізь ці тріщини починають рости бутони – вони ростуть дуже повільно – від дев’яти місяців до півтора року, формуючи м’ясисту квітку. Проте, найбільше здивувало вчених те, що цвіте Рафлезія всього 2-4 дні! За цей час мухи запилюють її й квітка відмирає, перетворюючись на темно-коричневу або чорну слизисту масу.
Плодючість Рафлезії неймовірна – кілька мільйонів дрібнесеньких насінин – перевершили її хіба лише орхідеї… Плід, що утворюється після відцвітання, нагадує ягоду, у середині якої міститься в’язка пульпа з насінням. Після достигання, ягоди поїдають різноманітні тварини тропічного лісу, на кшталт, свиней, суматранських носорогів, мишовидні олені та інші дрібніші істоти. У розповсюдженні насіння беруть участь також слони, які можуть розтоптувати плоди і на своїх ногах розносити його по тропічному лісі, окрім них незліченні види комах, і мурахи в тому числі.
26.06.20
Цікаві факти про анаконду.
-У старій літературі її називали «водяним удавом».
-Перша згадка про анаконду датована серединою XVI століття. Про цих величезних змій розповіли іспанські конкістадори.
-Будучи ситими, ці створіння ніколи не нападають першими.
-Серед усіх існуючих зараз на Землі змій, анаконди є наймасивнішими.
-Більшу частину життя анаконди проводять не на суші, а у воді.
-Анаконди можуть як народжувати живих дитинчат, що зазвичай і відбувається, так і відкладати яйця.
-Як і інші змії, анаконди час від часу оновлюють шкіру. Але вони вважають за краще робити це у воді, обдираючи боки об каміння на річковому дні.
-Існує безліч відомостей про виявлення анаконд довжиною в 8-10 метрів, а то і більше, але всі вони є непідтвердженими. Найбільший екземпляр, коли-небудь спійманий, не досягав і 6 метрів у довжину, але важив при цьому цілих 97,5 кг.
-Самиці анаконди зазвичай у півтора раза довші і масивніші за самців.
-Ці створіння погано приживаються у неволі, і рідко живуть під замком багато років.
-Анаконди абсолютно не отруйні, і їх слина абсолютно нешкідлива.
-Вагітність у них триває до 7 місяців.
-Щоб зігрітися, вони часто виповзають на сушу, але ніколи не віддаляються від води.
-Незважаючи на свої значні габарити, анаконди вміють повзати і по деревах. Правда, роблять вони це рідко, і зазвичай не забираються високо.
-У разі настання посухи і неможливості перебратися в іншу водойму, анаконда зазвичай заривається в мул і впадає в заціпеніння, подібне зі сплячкою. З настанням сезону дощів її життєдіяльність відновлюється.
-Виношуючи дитинчат, самиці анаконди сильно худнуть, втрачаючи при цьому іноді до 50% своєї маси.
-Дорослі анаконди можуть практично не боятися інших хижаків. Однак, зареєстровано кілька випадків успішного полювання на них великих кайманів, яким вдавалося здолати гігантську змію.
-У Південній Америці анаконди водяться в тропіках, але тільки на схід від Анд. На захід від цього гірського хребта вони не зустрічаються.
-Сітчасті пітони можуть перевершувати анаконд по довжині, але вони істотно поступаються їм за масою.
-Доросла анаконда легко може проковтнути людину.
-Через те, що живуть ці змії в основному у важкодоступних районах, їх чисельність досі не оцінена.
-Деякі американські індіанці полюють на анаконд через їх цінну шкіру. Їх м'ясо також вживають у їжу.
-Нью-Йоркське товариство захисту дикої природи заснувало премію в 50 000 доларів за виявлення анаконди довжиною понад 9 метрів ще в 30-х роках минулого століття. Відтоді сума кілька разів змінювалася в більшу сторону, а довжина змії - в меншу. Однак, нагорода так і залишається невиплаченою.
-Вчені вважають, що анаконди ніколи не полюють на людей цілеспрямовано. Але при нагоді напасти все одно можуть, тому що люди для них - така ж здобич, як і будь-яка тварина.
-У середовищі цих змій зафіксовані випадки канібалізму. Дорослі анаконди при нагоді запросто можуть з'їсти своїх молодших і дрібних родичів.
-Проковтнувши велику здобич, анаконда може перетравлювати її до 2-4 тижнів, забравшись куди-небудь в затишне місце.
-Анаконди ростуть протягом всього життя.
-Ребра у них рухливі, і вони можуть розсуватися, дозволяючи змії заковтувати дуже велику здобич. Обидві щелепи також не з'єднані одна з одною.
-Максимальна тривалість життя анаконд в дикій природі досі не встановлена.
Якщо вам сподобалася стаття, будь ласка, залиште свої коментарі або відгуки.