Календарно-тематичне планування уроків біології та екології
11 клас
(рівень стандарту 70 годин на рік, 2 години на тиждень)
Календарне планування з біології у 11 класі складене за
Програмою з біології і екології для 10-11 класів закладів загальної середньої
середньої освіти: рівень стандарту, затвердженою наказом Міністерства
освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407;
[https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv]|
№ з/п
|
Дата
|
ДЗ
|
Тема
|
Практична частина
|
Очікувані результати
навчання учня/учениці
|
|
|
Тема 5. Адаптації
(орієнтовно 20 год.)
|
||||||
|
1
|
|
Адаптація як загальна властивість біологічних систем.
|
Первинний інструктаж з БЖД
|
Знаннєвий
компонент
оперує
термінами та поняттями:
адаптація,
преадаптація, постадаптація,
адаптивний потенціал, екологічна
ніша, адаптивна радіація, коеволюція, коадаптації, життєва форма, адаптивні
біологічні ритми, фотоперіодизм
формулює:
- принцип єдності організмів та середовища їхнього мешкання;
- правило обов’язкового заповнення екологічної ніші;
називає:
- основні властивості адаптацій;
- параметри екологічної ніші;
- способи
терморегуляції організмів;
- основні
форми симбіозу організмів;
- форми
паразитизму;
- типи
адаптивних біологічних ритмів організмів;
наводить приклади:
- адаптацій організмів до
різних середовищ мешкання;
- адаптацій людини до різних умов проживання
- адаптивного характеру поведінкових реакцій тварин;
описує:
- адаптації людини та інших організмів до різних умов проживання;
характеризує:
- коадаптації організмів;
-
типи біологічних ритмів: зовнішні та внутрішні, добові,
місячні, припливно-відпливні, сезонні, річні, багаторічні;
пояснює:
- молекулярні та клітинні механізми адаптацій біологічних
систем;
- відносний характер адаптацій;
- біологічне підґрунтя правил Алена та Бергмана;
- генетичну основу формування адаптацій.
Діяльнісний компонент:
визначає:
- ступінь адаптованості організмів до середовища
мешкання;
розпізнає :
- приналежність певних видів тварин та рослин до певної
життєвої форми;
порівнює:
- особливості
терморегуляції пойкілотермних та гомойотермних тварини;
- адаптації різних груп
організмів до певного середовища мешкання;
складає схеми:
- комплексів адаптацій, які характеризують ту чи іншу життєву форму організмів;
моделює:
- наслідки значного перекривання екологічних ніш
конкуруючих видів;
Ціннісний компонент
робить висновок:
- про значення преадаптацій та адаптацій
в еволюції органічного світу,
- про коеволюцію як основу функціонування стабільних екосистем;
- про адаптивне значення
фотоперіодизму.
дотримується правил:
- здорового способу життя для підвищення власного
адаптивного потенціалу;
обґрунтовує судження:
- про адаптивний потенціал екологічно
пластичних та екологічно непластичних видів,
виявляє ставлення до:
- підвищення власного адаптивного потенціалу шляхом регулярних занять
фізичною культурою та загартовування організму.
|
||
|
2
|
|
Загальні закономірності формування адаптацій. Поняття про преадаптацію та
постадаптацію.
|
Діагностичний контроль знань за курс 10 класу
|
|||
|
3
|
|
Властивості адаптацій.
Формування адаптацій на молекулярному та клітинному рівнях організації.
|
|
|||
|
4
|
|
Стратегії адаптацій організмів.
|
|
|||
|
5
|
|
Поняття про екологічно пластичні та екологічно непластичні види. Поняття про
адаптивну радіацію
|
|
|||
|
6
|
|
Життєві форми тварин та рослин як адаптації до середовища мешкання
|
|
|||
|
7
|
|
Екологічна ніша як наслідок адаптацій організмів певного виду до
існування в екосистемі.
|
|
|||
|
8
|
|
Поняття про спряжену еволюцію (коеволюцію) та коадаптацію.
|
|
|||
|
9
|
|
Основні середовища існування та адаптації до них організмів.
|
|
|||
|
10
|
|
Основні середовища існування та адаптації до них організмів.
|
|
|||
|
11
|
|
Способи терморегуляції організмів.
|
|
|||
|
12
|
|
Симбіоз та його форми.
|
|
|||
|
13
|
|
Організм як середовище мешкання. Поширення паразитизму серед різних груп
організмів
|
|
|||
|
14
|
|
Адаптації паразитів до мешкання в організмі хазяїна. Відповідь організму
хазяїна на оселення паразитів.
|
|
|||
|
15
|
|
Практична робота 1
Визначення ознак адаптованості різних організмів до середовища існування
|
Практична робота 1
|
|||
|
16
|
|
Адаптивні біологічні ритми біологічних систем різного рівня організації.
|
|
|||
|
17
|
|
Типи адаптивних біологічних ритмів організмів.
|
|
|||
|
18
|
|
Фотоперіодизм та його адаптивне значення.
|
Самостійна робота
|
|||
|
19
|
|
Узагальнення знань з теми « Адаптації»
|
Тематичне оцінювання №1
|
|||
|
|
|
|||||
|
Тема 6. Біологічні основи здорового способу життя
(орієнтовно 12 год.)
|
||||||
|
20
|
|
Науки, що вивчають здоров’я людини. Принципи
здорового способу життя.
|
Знаннєвий компонент
оперує термінами:
- здоров’я, здоровий спосіб життя, гіподинамія, інфекційні захворювання;
називає:
- науки, що
вивчають здоров’я людини;
- шляхи
зараження інфекційними хворобами;
- чинники
неінфекційних хвороб людини;
наводить приклади:
- профілактичних заходів щодо
хвороб людини;
Діяльнісний
компонент
характеризує:
- принципи здорового способу
життя;
- імунну систему
людини, особливості її функціонування;
пояснює:
- механізми взаємодії
системи антиген-антитіло;
- заходи профілактики
захворювань людини (неінфекційних, інфекційних, інвазійних, захворювань, що
передаються статевим шляхом);
Ціннісний компонент
оцінює:
- вплив
регулярних тренувань і рухової активності,
на здоров’я людини;
- вплив
харчування на здоров’я людини;
обґрунтовує судження про:
-
необхідність глобального контролю за вірусними інфекціями людини, тварин і
рослин в сучасних умовах;
- необхідність дотримання гігієнічних вимог в
особистому житті;
- негативний вплив тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотиків на
організм людини;
виявляє власне ставлення:
- до перспектив ліквідації
найбільш небезпечних інфекцій;
- до особистої та громадської
профілактики захворювань
робить
висновки:
- активний спосіб життя це основа збереження
здоров’я;
- особиста гігієна
це умова ефективної профілактики
різних захворювань.
|
|||
|
21
|
|
Складові здорового способу життя:
раціональне харчування, рухова активність, особиста і побутова гігієна,
відпочинок.
|
||||
|
22
|
|
Безпека і статева культура.
|
||||
|
23
|
|
Негативний вплив на здоров’я людини
алкоголю, куріння та наркотиків.
|
||||
|
24
|
|
Вплив стресових факторів на організм
людини.
|
||||
|
25
|
|
Вплив навколишнього середовища на
здоров’я людини.
|
||||
|
26
|
|
Імунна система людини, особливості її функціонування.
|
||||
|
27
|
|
Імунокорекція. Імунотерапія.
|
||||
|
28
|
|
Профілактика неінфекційних, інфекційних, інвазійних захворювань людини, захворювань, що
передаються статевим шляхом.
|
Навчальний проект
1. Особиста програма зміцнення здоров’я.
|
|||
|
29
|
|
Практична робота
2
Розробка рекомендацій щодо профілактики
захворювань
|
Практична робота
2
|
|||
|
30
|
|
Контрольна робота №1
|
Тематичне оцінювання № 2
|
|||
|
Тема 7. Екологія
(орієнтовно 15 год.)
|
||||||
|
31
|
|
Предмет вивчення екології, її завдання та методи. Зв’язки екології з
іншими науками.
|
Повторний інструктаж з БЖД ( орієнтовно)
|
Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
екологія, екологічні чинники,
обмежувальні чинники, толерантність, екологічна взаємодія, популяція,
екосистема, біогеохімічні цикли, біосфера, ноосфера;
називає:
- екологічні
закони і їхнє значення;
- шляхи
асиміляції, передачі та розсіювання енергії в екосистемах;
- основні
біоми Землі;
- ключові
біогеохімічні цикли;
наводить приклади:
- екологічних
чинників та їхньої взаємодії;
- типів
взаємодій популяцій у екосистемах;
- трофічних
ланцюгів та трофічних сіток;
- закономірностей
формування екосистем;
характеризує:
- процеси
і явища у популяціях, екосистемах та біосфері;
- дію
екологічних чинників;
-
принципи застосування екологічних закономірностей в практичній діяльності
людини та їхні прояви в природі;
- потоки
енергії в екосистемах;
- властивості та
характеристики екосистем.
Діяльнісний компонент
встановлює:
- елементарні
причинно-наслідкові зв'язки між екологічними процесами та явищами;
аналізує:
- залежність
життєдіяльності організмів від середовища існування;
пояснює:
-дію в
природі законів оптимуму, взаємокомпенсації екологічних факторів;
- закономірності
структур популяцій;
- причини
нерівноцінності біологічного різноманіття екосистем;
- механізми
екологічного балансу біосфери;
- механізми
дії екологічних чинників;
- механізми інтеграції
складових екосистеми;
складає
схеми:
- біогеохімічних
циклів;
- трофічних
ланцюгів та трофічних сіток;
порівнює:
- особливості організації та функціонування агроценозів і природних
екосистем.
Ціннісний компонент
висловлює судження щодо:
- значення
встановлення характеристик мінімальної життєздатної популяції тварин для
збереження виду;
- ролі та значення екології у сучасному світі.
|
||
|
32
|
|
Екологічні закони.
|
||||
|
33
|
|
Екологічні чинники та їхня класифікація.
Закономірності впливу екологічних чинників на організми та їх
угруповання. Стено- та еврибіонтні види..
|
||||
|
34
|
|
Популяції. Класифікація популяцій.
Структура та характеристики популяцій.
|
||||
|
35
|
|
Механізми регуляції густоти
(щільності) та чисельності популяцій. Функціональна роль популяцій в
екосистемах.
|
||||
|
36
|
|
Властивості та характеристики екосистем.
|
||||
|
37
|
|
Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.
|
||||
|
38
|
|
Екологічні сукцесії як процеси саморозвитку екосистем. Причини сукцесій
та їхні типи. Закономірності сукцесій.
|
||||
|
39
|
|
Агроценози, їхня структура та особливості функціонування. Шляхи
підвищення продуктивності агроценозів.
|
||||
|
40
|
|
Біосфера як глобальна екосистема, її структура та межі. Біогеохімічні
цикли як необхідна умова існування біосфери.
|
||||
|
41
|
|
Вчення В. І. Вернадського про біосферу та ноосферу та його значення для
уникнення глобальної екологічної кризи.
|
Самостійна робота
|
|||
|
42
|
|
Навчальний проект
Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи
штучних).
|
Навчальний проект
|
|||
|
43
|
|
Узагальнення знань з теми « Екологія»
|
Тематичне оцінювання
№3
|
|||
|
Тема 8. Сталий
розвиток та раціональне природокористування (орієнтовно 13 год.)
|
||||||
|
44
|
|
Сучасні екологічні проблеми у світі та в Україні.
|
Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
сталий розвиток, екологічне мислення,
природні ресурси, раціональне природокористування;
називає:
-
екологічні проблеми в Україні та в світі;
-
види забруднення довкілля;
-
критерії забруднення довкілля;
-
напрямки охорони природи в Україні та в світі;
описує:
- екологічний стан
свого регіону;
наводить приклади:
- видів-вселенців свого регіону;
- джерел забруднення довкілля;
- видів, занесених до Червоної книги України;
характеризує:
- наслідки
забруднення довкілля для живих організмів і людини зокрема;
- проблеми
акліматизації та реакліматизації видів;
пояснює:
-
необхідність правильної утилізації побутових та промислових відходів;
- необхідність міжнародної взаємодії державних установ
та громадських організацій у справі охорони навколишнього природного
середовища;
-
необхідність раціонального використання природних ресурсів;
Діяльнісний компонент
складає карту:
- екологічного стану
свого регіону;
моделює:
- способи утилізації
відходів;
порівнює:
- ступінь забруднення окремих територій України; застосовує:
- екологічні знання в
повсякденній діяльності.
Ціннісний компонент
дотримується правил:
- охорони навколишнього
середовища;
- екологічної етики;
оцінює:
- вплив діяльності
людини на стан навколишнього середовища та його компонентів;
висловлює судження щодо:
- значення екологічних
знань;
- значення концепції сталого розвитку;
- шляхів вирішення екологічних проблем свого регіону;
- шляхів раціонального використання природних ресурсів;
виявляє власну позицію щодо:
- дієвості екологічної політики в Україні.
|
|||
|
45
|
|
Види забруднення, їхні наслідки для природних і штучних екосистем та
людини.
|
||||
|
46
|
|
Поняття про якість довкілля. Критерії забруднення довкілля.
|
||||
|
47
|
|
Антропічний вплив на атмосферу Наслідки забруднення атмосферного повітря
та його охорона.
|
||||
|
48
|
|
Антропічний вплив на гідросферу. Причини порушення якості природних вод,
дефіцит водних ресурсів, принципи оцінки екологічного стану водойм. Охорона
водойм.
|
||||
|
49
|
|
Основні джерела антропічного
забруднення ґрунтів, їхні наслідки.
Необхідність охорони ґрунтів.
|
||||
|
50
|
|
Антропічний вплив на біорізноманіття. Проблеми акліматизації та
реакліматизації видів.
|
||||
|
51
|
|
Збереження біорізноманіття як необхідна умова стабільності біосфери.
|
||||
|
52
|
|
Практична робота
Оцінка екологічного стану свого регіону.
|
Практична робота
|
|||
|
53
|
|
Екологічна політика в Україні: природоохоронне законодавство України,
міждержавні угоди.
|
||||
|
54
|
|
Червона книга та чорні списки видів тварин. Зелена книга України.
|
Навчальний
проект
( на вибір учителя)
« Червона
книгв Запорізької області», « Червона книга Великобілозерського району»
|
|||
|
55
|
|
Концепція сталого розвитку та її значення. Природокористування в
контексті сталого розвитку.
|
||||
|
56
|
|
Поняття про екологічне мислення. Необхідність міжнародної взаємодії у
справі охорони довкілля.
|
Самостійна робота
|
|||
|
57
|
|
Узагальнення знань з теми « Сталий розвиток та раціональне природокористування»
|
Тематичне оцінювання № 4
|
|||
|
Тема 9.
Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та
біотехнології (орієнтовно 15 год.)
|
||||||
|
59
|
|
Завдання та досягнення сучасної селекції.
|
Знаннєвий
компонент
оперує
термінами та
поняттями:
селекція,
біотехнологія, генетично модифіковані організми, клонування, біологічна
безпека
називає:
- сучасні методи
селекції тварин, рослин і мікроорганізмів;
наводить
приклади:
- застосування методів
генної та клітинної інженерії в сучасній селекції;
- використання
стовбурових клітин;
характеризує:
- явище гетерозису та
його генетичні основи;
- досягнення
репродуктивної медицини, трансплантології та донорства.
- пояснює:
- значення досягнень
генетичної та клітинної інженерії.
Діяльнісний компонент
порівнює:
-
- ефективність методів
класичної селекції та сучасної біотехнології.
робить висновки про:
- застосування біотехнології в охороні
навколишнього природного середовища;
-
-
застосування результатів біологічних досліджень у сучасній селекції та
біотехнології
Ціннісний
компонент
висловлює судження про:
- внесок вітчизняних
учених у розвиток селекції, біотехнології і медицини;
- перспективи
використання генетично модифікованих організмів;
- клонування організмів;
- досягнення та ризики генної інженерії людини;
- небезпеку створення та
застосування біологічної зброї;
виявляє власну позицію щодо:
- дотримання
біоетики в біологічних та біомедичних дослідженнях.
|
|||
|
60
|
|
Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.
|
||||
|
61
|
|
Сучасні методи селекції тварин, рослин і мікроорганізмів.
|
||||
|
62
|
|
Явище гетерозису та його генетичні основи.
|
||||
|
63
|
|
Значення для планування селекційної роботи вчення М. І. Вавилова про
центри різноманітності та походження культурних рослин, закону гомологічних
рядів спадкової мінливості.
|
||||
|
64
|
|
Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції.
|
Самостійна робота
|
|||
|
65
|
|
Генна інженерія людини: досягнення та ризики. Біоетичні проблеми сучасної
медицини.
|
||||
|
66
|
|
Контрольна робота №2
|
Контрольна робота №2
|
|||
|
67
|
|
Сучасна біотехнологія та її основні напрямки.
Застосування досягнень молекулярної генетики, молекулярної біології та
біохімії у біотехнології.
|
||||
|
68
|
|
Навчальний проект (один на вибір; створення бук-трейлеру, презентації,
буклету, скрайбу, постеру тощо)
-
Клонування організмів.
Нанотехнології в
біології.
Трансгенні організми: за і проти.
|
Навчальний проект
|
|||
|
69
|
|
Поняття про біологічну небезпеку, біологічний тероризм та біологічний
захист. Біологічна безпека та основні напрямки її реалізації.
|
||||
|
70
|
|
Узагальнення: роль
біології у вирішенні сучасних глобальних проблем людства
|
Тематичне оцінювання №5
|
|||
Немає коментарів:
Дописати коментар