День прапора України!!!

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

ДНК

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ (ДНК) — один із двох типів природних нуклеїнових кислот, що забезпечує зберігання, передачу з покоління в покоління і реалізацію генетичної програми розвитку й функціонування живих організмів. Основна роль ДНК в клітинах — довготривале зберігання інформації про структуру РНК і білків.

У клітинах еукаріотів (наприклад, тварин,рослин або грибів) ДНК міститься в ядрі клітини в складі хромосом, а також в деяких клітинних органелах (мітохондріях іпластидах). У клітинах прокаріотів (бактерій іархей) кільцева або лінійна молекула ДНК, так званий нуклеоїд, міститься в цитоплазмі і прикріплена зсередини до клітинної мембрани. У них і у нижчих еукаріотів (наприкладдріжджів) зустрічаються також невеликі автономні кільцеві молекули ДНК, так званіплазміди. Крім того, одно- або дволанцюгові молекули ДНК можуть утворювати геном ДНК-вірусів.

З хімічної точки зору ДНК — це довгаполімерна молекула, що складається з послідовності блоків — нуклеотидів. Кожний нуклеотид складається з азотистої основи, цукру (дезоксирибози) і фосфатної групи (абогомологічної арсеноїдної). Зв'язки між нуклеотидами в ланцюгу утворюються за рахунок дезоксирибози і фосфатної групи. У переважній більшості випадків (окрім деяких вірусів, що містять одноланцюгові ДНК) макромолекула ДНК складається з двох ланцюгів, орієнтованих азотистими основами один проти одного. Ця дволанцюгова молекула утворює спіраль. У цілому структура молекули ДНК отримала назву «подвійної спіралі».

У ДНК зустрічається чотири види азотистих основ (аденін, гуанін, тимін і цитозин). Азотисті основи одного з ланцюгів сполучені з азотистими основами іншого ланцюгаводневими зв'язками згідно з принципом комплементарності: аденін з'єднується тільки з тиміном, гуанін — тільки з цитозином.

Будова клітини рослин

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

БУДОВА КЛІТИНИ РОСЛИНИ.

Рослинна клітина складається з целюлозної оболонки, клітинної мембрани, цитоплазми з клітинними включеннями, ядра, пластид, вакуолів з клітинним соком, мітохондрій, рибосом, ендоплазматичної сітки з діктіосомами.

Органели - це постійні структури клітини, які виконують відповідні функції (ядро, рибосоми, мітохондрії, пластиди, вакуолі, ендоплазматична сітка тощо).

Клітинні включення – тимчасові утвори з різноманітними речовинами, що відкладаються у вигляді кристалів солей, краплин жиру, зерен крохмалю тощо, які то виникають унаслідок процесів життєдіяльності клітини, то зникають.

КЛІТИННА ОБОЛОНКА – зовнішня оболонка рослинної клітини.

Будова клітинної оболонки: 

До складу щільної і пружної оболонки входять волоконця вуглеводу целюлози, зібрані в пучки,  оболонка у 20-1000 разів товща за клітинну мембрану, і тому добре помітна в світловий оптичний мікроскоп.

Значення клітинної оболонки: підтримує форму клітини.

Прості правила, щоб уникнути отруєння грибами

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

Прості правила, щоб уникнути отруєння грибами:

1. Збирайте тільки відомі вам види грибів.

2. Не потрібно збирати старі гриби.

3. Не слід перевіряти на смак незнайомі вам гриби.

4. При зборі опеньків уважно розглядайте забарвлення їх пластинок і капелюшків. Не потрібно зрізати їх пучками, уважно розглядайте кожен гриб.

5. Не збирайте гриби в пакети.

6. Не варто збирати гриби поблизу підприємствами, біля доріг, у місті.

7. Не залишайте на ніч гриби без обробки.

8. Домашні грибні консерви можуть бути причиною важкого отруєння.

 Будьте завжди уважні і обережні при збиранні та вживанні грибів!!!

Перша допомога при укусі змії

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

       Негайно приступити до видалення отрути з рани. Ні в якому разі не можна відтерміновувати цю процедуру – інакше токсин пошириться по всьому організму.

Відсмоктування отрути проводять за допомогою медичної банки, якщо такої немає – використовують звичайну склянку. Для цього у порожнину скляного посуду уводять запалений фітіль, швидку обводять ним порожнину судини і негайно прикріплюють до ранки. Якщо процедура виконана правильно, тканина тіла втягується у порожнину банки.

Отруту можна висмоктувати і ротом, але якщо немає патологічних змін у порожнині рота (карієс зубів, тріщини язика та губ, їх пошкодження тощо). При цьому постійно спльовують відсмоктану рідину і промивають рот водою.

Припалювання ранки сірником, додаткові розрізи, вирізування ураженої ділянки шкіри – явища неприпустимі. Оскільки за таких втручань токсин швидко поширюється і виникає загроза потрапляння в ранку хвороботворних бактерій.

Щоб знищити змія притисніть його голову палицею, а потім важким предметом (камінь, сокира) відрубати або розтрощити. Не доторкайтесь до відсіченої голови, оскільки вона здатна нанести укус.

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

ПЛАН РОБОТИ КАБІНЕТУ БІОЛОГІЇ

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

ПЛАН РОБОТИ КАБІНЕТУ БІОЛОГІЇ

Календарне планування з біології 10 клас нова програма 2018-2019

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ

Біологія і екологія 10 клас

(70 годин – 2 години на тиждень, з них 4 години – резервні)

Рівень стандарту

(наказ № 1407 від 23.10.2017 р., лист Міністерства освіти і науки України від  03. 07. 2018 р. № 1/9-415

«Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти

 навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році»)

№ п/п	Тема уроку	Дата	Приміт-ка	Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів				Домашнє завдання
Вступ (4 години)
1.	Міждисциплінарні зв’язки біології та екології. Первинний інструктаж з БЖД			Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: - система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, сталий розвиток природи і суспільства; називає: - основні галузі застосування біологічних досліджень; наводить приклади: - біосистем різних рівнів; характеризує: - властивості живого: самооновлення, самовідтворення, саморегуляцію. Діяльнісний компонент     розрізняє: - біосистеми різних рівнів організації Ціннісний компонент    оцінює: - важливість біологічних знань для розвитку людства. НЗЛ «Екологічна безпека і сталий розвиток»
2.	Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок.
3.	Фундаментальні властивості живого
4.	Стратегія сталого розвитку природи і суспільства.
Тема 1. Тема 7. Біорізноманіття (орієнтовно 13 год) + 1
5.	Систематика – наука про різноманітність організмів.			Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: систематика, номенклатура, класифікація, філогенетична систематика, популяція, віруси, прокаріоти, еукаріоти; називає: - сучасні принципи наукової систематики; - гіпотези походження вірусів; - шляхи проникнення вірусів у клітини; наводить приклади: - вірусів, бактерій, одноклітинних еукаріотів, грибів, рослин, тварин; характеризує: - критерії виду; - віруси, прокаріотичні організми, еукаріотичні організми. Діяльнісний компонент: складає: - характеристику виду за видовими критеріями; - порівняльну характеристику: вірусів, віроїдів, пріонів; архей та бактерій; одноклітинних і багатоклітинних еукаріотичних організмів; класифікує: - певні види грибів, рослин, тварин; - визначає таксономічне положення виду в системі органічного світу. Ціннісний компонент оцінює: - важливість систематики для сучасних біологічних досліджень. НЗЛ «Здоров’я і безпека».
6.	Принципи наукової класифікації організмів.
7.	Сучасні критерії виду. Лабораторна робота 1. Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу (вид на вибір учителя).
8.	Навчальний проект 1. Складання характеристики виду за видовими критеріями.
9.	Віруси, віроїди, пріони. Особливості їхньої організації та функціонування.
10.	Віруси, віроїди, пріони. Особливості їхньої організації та функціонування.
11	Гіпотези походження вірусів. Взаємодія вірусів з клітиною-хазяїном та їхній вплив на її функціонування
12	Роль вірусів в еволюції організмів.
13	Використання вірусів у біологічних методах боротьби зі шкідливими видами.
14	Прокаріотичні організми: археї та бактерії
15	Прокаріотичні організми: археї та бактерії. Особливості їхньої організації та функціонування.
16	Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів
17	Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції
18	Узагальнення та систематизація знань Тематична
Тема 2. Обмін речовин і перетворення енергії (орієнтовно 15 год.) + 1
19.	Білки, нуклеїнові кислоти: огляд будови й біологічної ролі.			Знаннєвий компонент оперує термінами та поняттями: обмін речовин/метаболізм, фермент, вітамін, дихання, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, токсичні речовини; називає: - структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму; - критерії якості питної води; наводить приклади: - хвороб, пов’язаних з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин; характеризує: - особливості енергетичного обміну клітин автотрофних та гетеротрофних організмів;
20.	Вуглеводи, ліпіди: огляд будови й біологічної ролі.
21.	Обмін речовин та енергії – основа функціонування біологічних систем
22.	Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів.
23.	Практична робота 1. Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини.
24.	Енергетичне забезпечення процесів метаболізму.			- особливості знешкодження токсичних сполук в організмі людини; - нейрогуморальну регуляцію метаболізму в організмі людини; пояснює: - єдність процесів синтезу і розщеплення речовин в організмі; - роль АТФ у забезпеченні процесів метаболізму; - роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму; - роль окремих хімічних елементів, речовин в метаболізмі; - необхідність знешкодження токсичних сполук в організмі людини. Діяльнісний компонент складає схеми: - обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини, їхній взаємозв’язок; порівнює: - енергетичне і пластичне значення різних речовин. Ціннісний компонент висловлює судження: - щодо впливу на здоров’я людини різних речовин (корисних та шкідливих); оцінює: - важливість якості питної води та раціонального харчування для збереження здоров’я. НЗЛ «Екологічна безпека і сталий розвиток» «Здоров’я і безпека»
25.	Способи отримання енергії в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів
26.	Роль процесів дихання в забезпеченні організмів енергією.
27.	Контрольна робота № 1 Тематична
28.	Структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму.
29.	Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітини та цілісного організму.
30.	Вітаміни, їх роль в обміні речовин. Порушення обміну речовин (метаболізму), пов’язані з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин.
31.	Значення якості питної води для збереження здоров’я людини. Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин.
32.	Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин. Знешкодження токсичних сполук в організмі людини.
33.	Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму
34.	Узагальнення та систематизація знань                                                                                 Тематична