Корiнь

Ко́рінь — підземний, вегетативний органрослини з необмеженим ростом, який забезпечує закріплення рослин у субстраті, поглинання і транспорт води та розчинених у ній мінеральних речовин та продуктів життєдіяльності ґрунтовихмікроорганізмів і коренів інших рослин, первинний синтез органічних речовин, виділення в ґрунт продуктів обміну речовин і вегетативне розмноження.

Поява кореня в процесі еволюції рослин — важливий ароморфоз, одне з пристосувань до життя на суходолі. Вперше справжні корені з'являються упапоротеподібних. Потім у квіткових рослин завдяки ідіоадаптаціямформуються різні типи коренів, здатних виконувати додаткові функції. Так, у деяких рослин у коренях відбувається запас поживних речовин, що зумовлює їх потовщення, утворення коренеплодів(морква, редиска, буряки) або кореневих бульб (жоржини, пшінка). Корені епіфітнихрослин (використовують інші рослини як субстрат, але не паразитують на них: деякіорхідеї) можуть запасати воду.