ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

ДО НАЙКРАЩОГО УРОКУ ВЧИТЕЛЬ ГОТУЄТЬСЯ ВСЕ ЖИТТЯ




Із виникненням людського суспільства відбулися і відбуваються все нові й нові зміни у стані біосфери. Науково-технічна революція, господарська діяльність людини відчутно позначаються на навколишньому середовищі: засмічуються повітря і водойми, виснажуються родючі ґрунти.

Засмічення атмосфери — газової оболонки Землі — одна з важливих і особливих екологічних проблем сьогодення. Відомо, яке важливе значення для будь-якого живого організму має повітря: без їжі людина може прожити місяць, без води — тиждень, без повітря — секунди, максимум кілька хвилин. Разом з тим те, чим ми дихаємо, піддається сильному впливу цілого ряду факторів—результатів інтенсивного розвитку таких виробництв, як паливно-енергетичне, металургійне, нафтохімічне й ін.

Паливно-енергетичний комплекс включає діяльність теплоелектростанцій, робота яких пов'язана з викидом в атмосферу окису сірки, азоту, що утворюються в процесі згоряння незбагаченого вугілля. Не менш небезпечним забруднювачем повітря є підприємства металургійної промисловості, що викидають у повітря різні хімічні сполуки, особливо важких та рідких металів. Небезпечним джерелом забруднення повітря стали й продукти переробки нафтохімічної промисловості, особливо вуглеводневі сполуки (метан та ін.).

Небезпечним забруднювачем повітря є тютюновий дим, з якого в повітря потрапляє, крім нікотину, велика кількість (близько 200) таких отруйних речовин, як чадний газ, бензоперин та інші.

Через те що мікроорганізми руйнують органічні речовини, а рослини перетворюють мінеральні речовини на органічні, існує замкнутий біотичний кругообіг. Сьогодні ж людина вилучає сировину з біосфери в значних кількостях, а в сільському господарстві використовує безліч отруйних речовин. Подібне ведення промислової і сільськогосподарської діяльності розриває біотичний кругообіг. Атмосфера, вода, ґрунт постійно забруднюються відходами промислового виробництва, гектарами вирубуються ліси, знищуються рідкісні види тварин, руйнуються природні екосистеми.

У результаті забруднення атмосфери виникли такі явища, як парниковий ефект — підвищення загальної температури на планеті; озонова діра, яка утворюється в результаті порушення озонового шару в атмосфері окисами азоту, що викидаються двигунами балістичних і космічних ракет; смог—накопичення шкідливих газів у нижніх шарах атмосфери в результаті посиленої роботи котелень, що працюють на вугіллі, мазуті, солярці, а також у результаті загазованості повітря автотранспортом. З часів промислової революції спалювання викопного палива і викиди продуктів згоряння (в основному двоокису сірки) в атмосферу призвели до випадання дощів, вода яких являє собою слабку сірчану кислоту. Такі дощі назвали кислотними дощами. Після випадання «кислотних» опадів різко стали зникати з зони свого побутування рослини з різною стійкістю до рН. Кислотні дощі негативно впливають на шкіру, волосся, а також прискорюють корозію металів, руйнують гіпс, мармур, окислюють водойми, фунти, що призводить до знищення риби, лісів, тварин, які живуть у них.

Навколишнє середовище забруднюється в результаті викидів трубами електростанцій двоокису сірки, поблизу збагачувальних фабрик скидаються або накопичуються сполуки металів (мідь, цинк, свинець та ін.). У забруднених районах їхня концентрація іноді досягає смертельного рівня. Однак у місцях промислових викидів майже завжди можна знайти представників декількох видів, що пристосувалися до-таких умов перебування. Подібні стійкі представники дають початок стійким популяціям. Але навіть така ситуація не покращує становище, тому що на забрудненій ділянці приживається (навіть при її щільному заселенні) набагато менша кількість видів, яка могла б виростати в цій місцевості в менш забрудненій атмосфері.

За прогнозами на нашій планеті відбудеться глобальне потепління, у результаті чого порушиться життєдіяльність рослин і багато видів зникне. Чому? Тому що у багатьох рослин при підвищенні температури навколишнього середовища спостерігається «фотосинтетична криза». Припускають, що це явище викликається тимчасовим припиненням метаболічної активності через зміну структури ферментів або закриття усть, що накопичили надмірну кількість води в палісадних клітинах. Можливо, що закриття усть викликається відсутністю води в листі, тому що при підвищенні температури збільшується і швидкість її випаровування. Рослини ж, пристосовані до посушливих умов, мають безліч різноманітних адаптацій, які дозволяють їм виживати, крім того, їхнє листя, як правило, вкрите товстою кутикулою, що сприяє зниженню втрат води.