Будова Клiтини (додаток для учнiв 6-х класiв)

Кліти́на ( лат. cellula — комірка) — структурно-функціональна одиниця всіх живих
організмів, для якої характерний власний
метаболізм та здатність до самовідтворення. Від середовища, яке її оточує, клітина відмежована плазматичною мембраною (плазмалемою). Розрізняють два типи клітин:
прокаріотичні , що не мають сформованого
ядра , характерні для бактерій та архей , та
еукаріотичні , в яких наявне ядро, властиві для всіх інших клітинних форм життя, зокрема рослин, грибів та тварин . До
неклітинних форм життя належать лише
віруси , але вони не мають власного метаболізму і не можуть розмножуватись поза межами клітин- живителів .
Усі організми поділяються на одноклітинні ,
колоніальні та багатоклітинні . До одноклітинних належать бактерії, археї, деякі
водорості і гриби, а також найпростіші. Колоніальні та багатоклітинні організми складаються з великої кількості клітин. Різниця між ними полягає в тому, що колоніальні організми складаються з
недиференційованих або слабо диференційованих клітин, які можуть виживати одна без одної. Клітини багатоклітинних організмів більш-менш спеціалізовані на виконанні певних функцій і залежні одна від одної в процесах життєдіяльності. До багатоклітинних організмів належить зокрема і людина , тіло якої складається приблизно з 1013 клітин.