Ліпіди

Ліпі́ди — це група органічних речовин, що входять до складу живих організмів і характеризуються нерозчинністю у воді та розчинністю в неполярних розчинниках, як-от діетилетер, хлороформ та бензен^[1]. Це визначення об'єднує велику кількість сполук різних за хімічною природою, зокрема таких, як жирні кислоти, воски, фосфоліпіди, стероїди та багато інших. Також різноманітними є і функції ліпідів у живих організмах: жири є формою запасання енергії, фосфоліпіди та стероїди входять до складу біологічних мембран, інші ліпіди, що містяться в клітинах в менших кількостях можуть бути коферментами, світлопоглинаючими пігментами, переносниками електронів, гормонами, вторинними посередниками під час внутрішньоклітинної передачі сигналу, гідрофобними «якорями», що утримують білки біля мембран, шаперонами, що сприяють фолдингу білків, емульгаторами у шлунково-кишковому тракті

Тарантули

Цікаво знати

Тіло павукоподібних має зовнішній водонепроникний хітиновий скелет, поділене на два відділи — головогруди і черевце. Вусиків немає. На головогрудях містяться чотири пари ходильних ніг і дві пари видозмінених кінцівок (ротові органи — хеліцери і ногощупальці (педипальпи)), які служать для захоплення і подрібнення їжі.

Гістони

Гісто́ни — основний клас білків, необхідних для упакування молекул ДНК у хроматин. Гістони мають невелику молекулярну масу (від 11 до 21 кДа) і дуже багаті на основні амінокислоти (аргінін і лізин), завдяки чому взаємодія між гістонами і ДНК стабілізується іонними зв'язками. Для всіх гістонів характерна наявність спільного структурного мотиву, представленого трьома α-спіралями, об'єднаними двома петлями. У більшості клітин маса гістонів приблизно рівна масі ДНК, а їх кількість сягає близько 60 млн.

 В еукаріотів гістони локалізуються в клітинному ядрі, в архей типу Euarchaeota — у цитоплазмі. У компактизації ДНК решти архей і бактерій можуть брати гістоноподібні білки, проте справжніх гістонів у них немає. Проте у великих ДНК-вмісних вірусів таких як Marseilleviridae[en] присутні гістони

Цікаво знати!

Рекордсменом серед тварин по праву можна вважати гепарда. Максимальна швидкість цього хижака, що будь-коли була зафіксована, на 400 метрів в середньому 95 км/год, А на більш короткій дистанції 100 метрів гепард може бігти зі швидкістю до 120 км/год. При цьому щоб розігнатись з нуля до 100, йому знадобиться всього три секунди. Гепард справжній спринтер і йому бракує витривалості. Навіть з невеликою швидкістю до 90 км/год він може бігти лише кілька хвилин. Але цього йому вистачає щоб наздогнати здобич і нагородити себе смачним обідом

Вчимося граючись...