Сторінки

24.08.21

Їжаки

Їжаки не їдять яблука й гриби. Їжак – тварина комахоїдна. Природний раціон їжаків становлять жуки, черв’яки й равлики. Іноді їжак може урізноманітити своє меню жабами, ящірками, пташиними яйцями і мишенятами

Цікаво знати!

Відбиток руки на агар-агарі. На долонях ми носимо приблизно 5 тис. видів різних бактерій

23.08.21

Цікаво знати!

Серцевий м'яз. Протягом 66 років вона здійснює 2,5 млрд скорочень

Макрофаги

Макрофаги — клітина-пожирач. Макрофаги захоплюють і поїдають бактерії, залишки зруйнованих клітин і чужорідні частинки організму

22.08.21

Цікаво знати!!!

На початку свого розвитку ембріон людини абсорбує поживні речовини з матки, однак їхня кількість здатна забезпечити ріст ембріона лише на дуже ранніх стадіях, коли його об'єм незначний. Через це ембріон потребує швидкого встановлення зв'язку із кровообігом матері, що й зумовлює ранній розвиток судинної системи ембріона, оскільки материнська система кровообігу залишається у межах стінки матки, а кровоносна система ембріона повинна врости у неї.

Серце ембріона людини починає формуватися з листка мезодерми протягом третього тижня розвитку і спочатку є двошаровим. Внутрішній шар називається ендокардом, оскільки він призначений для формування внутрішньої вистилки серця. Зовнішній шар називається епіміокардом, оскільки він дає початок м'язовому шарові стінки серця і його епікардіальній оболонці. Спочатку серце утворюється у вигляді майже прямої двошарової трубки, розташованої по середній лінії у передній частині целому, згодом пряма серцева трубка помітно згинається і, видовжуючись, уперше ділиться на відділи: венозний синус, передсердя, шлуночок й артеріальний стовбур. Розділення серця на чотири порожнини, характерні для дорослих, відбувається у ході розвитку пізніше.

Ритмічні скорочення сформованої серцевої трубки ембріона спостерігаються вже на 21—23 день

 після зачаття (або через п'ять тижнів після останнього менструального періоду перед настанням вагітності). Частота серцевих скорочень чоловічого та жіночого ембріона (згодом плода) не відрізняється аж до народження.

21.08.21

Про каракатиць...

Чи відомо Вам....
Каракатиці змінюють свій колір, використовуючи хроматофори — особливий вид клітин у шкіряних покривах. Хроматофори мають мішечки, які наповнені кольоровим пігментом і оточені крихітними м’язами. Коли каракатиця хоче замаскуватися, її мозок посилає сигнал до тих м’язів, і вони скорочуються. Тоді мішечки з пігментами розширюються і каракатиця змінює своє забарвлення та візерунки на шкірі. Каракатиці послуговуються цією здатністю не лише для маскування, але й, можливо, для спілкування. Крім того, так самці приваблюють самок.

21 серпня (третя субота серпня) – Міжнародний день безпритульних тварин


Цей день увійшов до міжнародного календаря згідно з пропозицією міжнародного Товариства Прав Тварин (ISAR) США. Проблема безпритульних тварин знайома кожному великому місту, де гостро стоїть питання будівництва притулків для бездомних тварин. Представники громадських організацій, а також небайдужі жителі країни в цей день можуть висловити своє відношення до того, як влада вирішує проблему зниження чисельності безпритульних тварин в місті. Давно доведено, що рівень духовності людини визначається не лише соціальним середовищем, але й характером спілкування зі світом природи. Жорстокість до тварин в дитинстві може перерости у жорстокість до людей.

Чому комарі п’ють кров?


Чому комарі п’ють кров?

Багато хто думає, що комарі харчуються кров’ю. Але це не так. І сам процес як він це робить не такий вже й простий. Він не просто смокче її через трубочку.

Комар, насправді, має не один інструмент, а цілий набір – бури, насоси, шприци і кріпильні конструкції. і він має не одну, а цілих шість голок. На кінчиках двох з них знаходяться зубці за допомогою яких він пробурює шкіру. Ці “хірургічні” інструменти наскільки тоненькі, що ми навіть не відчуваємо як він це робить. Коли отвір в шкірі зроблено, комар просовує в нього гнучку голку-насос через яку засмоктує кров вгору. У цей час інші голки служать в якості розпірок, розширюючи отвір. Через одну з голок комар вводить антикоагулянт, спеціальну рідину, що запобігає згортанню крові і дозволяє йому легко відсмоктувати кров. Саме у цей час ми і відчуваємо його укус відомий багатьом.
Але повернемося до питання чому комарі п’ють кров. Потрібна вона їм перш за все не для харчування, а для розмноження. Самки, як і самці, можуть пити воду і нектар і жити без харчування кров’ю. Але більшість видів і популяцій комарів-куліцід без харчування кров’ю не здатні до розмноження. Кров, на відміну від нектару є їжею, багатою на білки. Білки, що містяться в плазмі (рідкій частини крові) і еритроцитах, перетравлюються в кишечнику самки, а амінокислоти що утворюються використовуються для синтезу білків її яйцеклітин.
Через 3-4 дні після вилуплення з лялечок самки комарів спарюються з самцями. Запліднені самки шукають своїх жертв. Напившись крові, самки перетравлюють її протягом 2-3 діб. За цей час в їх яєчниках дозрівають яйця, а потім самка знаходить відповідну водойму і відкладає яйця на поверхню води. Деякий відсоток самок після цього гине, а ті, що залишилися жити можуть знову напитися крові і тільки після цього відкласти нову порцію яєць. (Спарюватися знову їм не треба, так як у них зберігаються запаси сперматозоїдів.)
Але деяким комарам кров не потрібна. Наприклад, самки великих комарів роду Toxorhynchites харчуються тільки нектаром. Це пов’язано з харчуванням їх личинок. Личинки більшості комарів їдять бактерії і дрібні частинки мертвої органіки – детрит. А личинки Toxorhynchites їдять личинок інших комарів – білкову тваринну їжу. Тому вони запасають на личинковій стадії достатньо білків, щоб їх вистачило самці для відкладення яєць, і їй не доводиться ризикувати життям, добуваючи кров

ЦІКАВО ЗНАТИ ПРО РИБУ_ПАПУГУ!!!

ВОНА МАЄ ОДНІ З НАЙМІЦНІШИХ І НАЙПОТУЖНІШИХ ЗУБІВ В ОКЕАНІ. ВОНА — ТВОРЕЦЬ БІЛОСНІЖНИХ ПЛЯЖІВ, НА ЯКИХ ЛЮДИ ТАК ЛЮБЛЯТЬ ВІДПОЧИВАТИ. ВОНА — ЗА ПАРУ ГОДИН ПЕРЕД СНОМ СПОРУДЖУЄ ВЛАСНУ ЖИТЛОВУ ПЛОЩУ. ХТО Ж ВОНА? РИБА-ПАПУГА!
Насамперед, не плутайте її з домашніми тезками! Мало того, що це прісноводні риби, так вони до того ще й є гібридами, виведеними штучно. До нашої сьогоднішньої гості домашні риби-папуги не мають жодного відношення і в дикій природі вони не зустрічаються.
«Тих самих» риб-папуг багато — аж 99 видів. Всі вони живуть в тропічному поясі Тихого і Індійського океанів. Раціон у них теж ідентичний, вони харчуються… коралами. Як і чому вони вирішили, що каменеподібні нарости — відмінна їжа, невідомо. Але факт залишається фактом — риба-папуга поїдає їх своїм міцним і потужним «дзьобом», за що іхтіологи і поріднили її з птахом. Ним вона відколює кальцієвий скелет корала, дробить його і ковтає отриману піщано-м’ясну суміш...

Готуємося до ЗНО📣📣📣📣📣📣📣📣📣Процеси темнової фази фотосинтезу...



У процесах темнової фази фотосинтезу утворюються вуглеводи — первинні органічні речовини. Саме в цій фазі відбувається включення атмосферного CO2 у склад біосфери. Реакції синтезу органічних речовин відбуваються з використанням енергії, накопиченої у ході світлової фази.

Темнова фаза фотосинтезу здійснюється у стромі хлоропластів. Ця фаза називається темновою тому, що світло не бере в ній безпосередньої участі. У рослин вона відбувається як удень, так і вночі.

Сукупність послідовних реакцій темнової фази називається циклом Кальвіна. Цикл названий на честь американського біохіміка Мелвіна Кальвіна, який отримав за його відкриття Нобелівську премію з хімії 1961 р.

16.08.21

ДЛЯ ЧОГО НАМ ВІТАМІН В12?

Вітамін В12 (або ціанкобаламін) потрібен для утворення еритроцитів, розвитку нейронів та синтезу ДНК. Його нестача може призводити до накопичення гомоцистеїну (нейротоксичної сполуки), до анемії, втрати балансу, “туману в голові”, оніміння кінцівок, втомлюваності та погіршення пам’яті.

Нестача вітаміну В12 найбільше проявляється: в старшому віці, після операції зі зменшення шлунку, пониженій кислотності шлунку чи прийомі ліків для її зниження, при прийомі препаратів проти печії, при хворобах шлунково-кишкового тракту (як-то хвороба Крона), в разі веганського раціону. 

Вітамін В12 накопичується в печінці. В нормі у нас є запас на кілька років, але потім він може вичерпатися. Ось чому люди, які переходять на веганство чи сироїдіння, перший час почуваються добре, особливо, якщо перед цим вони їли багато м’яса. Через кілька років більшість людей повертається до споживання м’яса і не встигають зазнати симптомів нестачі вітаміну.

13.08.21

Чому пінгвіни так дивно ходять?

Чому пінгвіни так дивно ходять?

Причиноютакої дивної ходи пінгвінів — їхня незвичайна анатомія. По-перше, у них незвично розвинена грудна мускулатура — до 30% маси тіла припадає саме на неї. Це сильно відрізняє пінгвінів від інших пертаних. При цьому кістки стегна у них маленькі, а колінний суглоб нерухомий. У сукупності це і дає ту славнозвісну ходу пінгвіна. Більше того, згідно з дослідженнями біомеханіків, такий спосіб заощаджує багато енергії, яка у великій кількості витрачається тваринами, наприклад, на теплопередачу в плавниках і ногах.

Цікаві факти про чхання

Цікаво знати!

Цікаві факти про чхання

1. У 1950-ті роки гарвардський біолог Вільям Ферт Веллс заміряв швидкість повітря, що видихає людина коли чхає і прийшов до висновку, що ми надаємо частинкам, які “вичіхуємо” прискорення, яке перевищує швидкість гоночного автомобіля. Орієнтовна швидкість, яку вдалося визначити вченому склала 360 км/год.
Пізніше ці цифри спростували інші вчені, заявивши, що швидкість занадто перебільшена. Група вчених з Сінгапуру нарахувала всього 16 км/год. Коли за це питання взялися знамениті учасники шоу «Руйнівники легенд», вони повернули чиху частину гідності та визначили його швидкість в 50 кілометрів на годину. Мабуть хлопці з шоу – значно більші, ніж сінгапурські вчені, і чхають з більшою силою.В любому випадку пам’ятайте, що при чханні частинки слизу, які ми видихаємо можуть розлітатися на відстань від 1.5 до 3 метрів. Тому, будь ласка, коли ви хворієте, ліпше сидіть дома і не розповсюджуйте інфекцію своїм чханням.
2. Біля 25% людей чхають виходячи з темного приміщення на яскраве світло. Деякі дослідники пов’язують це з тим, що у цих людей зоровий і трійчастий нерви розташовані дуже близько один до одного. Тому коли зоровий нерв подає сигнал звузити зіницю ока, це збуджує також і трійчастий нерв, що призводить до чхання. До речі, схоже, що таке світлове чхання є спадковим.
3. Чхання може бути викликане не тільки простудою, алергією чи вдиханням пилу. Заставити нас чхати можуть також фізичне навантаження (через глибоке вдихання і пересихання слизової оболонки носа), вищипування брів (активуються нервові закінчення в носових проходах) і, навіть, сильне хвилювання (підвищується артеріальний тиск, розширюються судини).
4. Намагатися подавити чих, затискуючи ніс і щільно закриваючи рот, не лише безглуздо, але і шкідливо – є ризик пошкодити барабанну перетинку вуха, або отримати кровотечу з носа. Перекриваючи вихід, ви значно збільшуєте тиск повітря в євстахієвій трубі, яка з’єднує носоглотку з порожниною середнього вуха.
5. Ти ніколи не задумувалися, чому ніколи не прокидаєшся від бажання чхнути або від того, що голосно чхнув? Вчених теж цікавить це питання. Коли твоє тіло в горизонтальному положенні, слизова оболонка твого носа трохи набрякає, і це підвищує твою чутливість до часток пилу, що літає навколо, але в фазі швидкого сну всі м’язи обличчя крім тих, що контролюють відкриття століття – практично паралізовані, включаючи ті, що відповідають за чхання. Більш того, навіть коли ти не в цій фазі сну, нейрони, відповідальні за ініціювання чхання – не працюють. Тому, хоч чхнути, поки ти спиш, теоретично і можливо, на практиці таке не відбувається майже ніколи
Возможно, это изображение (1 человек и текст)
Ира Усенко

10.08.21

Дивні метаморфози в світі комах


Саме слово метаморфо́з походить з грецької мови і перекладається як «зміна форми». Це явище є досить частим в світі комах. І зміни можуть бути просто вражаючими: личинки перетворюються в мух, гусениці – в метеликів, а личинки, що живуть у воді стають бабками, стихією яких є повітря. Такі перетворення можна порівняти з перетворенням підводного човна у гвинтокрил! Ви тільки уявіть собі які зміни мають відбутися в тілі комахи!

Для прикладу, візьмемо метелика. Поки гусениця знаходиться у формі лялечки, більша частина її початкової тканини й органів тіла руйнується і з’являється ціла група нових дорослих органів, таких, як крила, очі й антени. До того вона повзала по дереву і харчувалася листям, а тепер їй треба літати і харчуватися нектаром квітів.


Візьмемо інший приклад дивовижних перетворень. Приміром, коли бабки перебувають на личинковій стадії, їхньою здобиччю є маленькі рибки й пуголовки. Але коли бабки перетворюються у крилатих дорослих, то починають харчуватися комахами. Це можна було б прирівняти до того, якби людина свої перші 20 років життя жила у морі, а решту – літала, немов птах. Погодьтеся, такі метаморфози в світі комах просто вражають!

Багато науковців пояснюють існування життя з усім його розмаїттям еволюцією. Але чи могла б вона спричинити такі неймовірні перетворення? Як гусениця взагалі могла з’явитися на світ, причому запрограмована перетворитися на метелика? До речі, що з’явилось першим — гусениця чи метелик? Одне не може існувати без другого, оскільки лише метелик відкладає яйця.